Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Чист кримський Cistus tauricus J.Presl et C.Presl (C. creticus auct. non L., C. incanus auct. non L.)

Чист кримський (Cistus tauricus J.Presl et C.Presl (C. creticus auct. non L., C. incanus auct. non L.)) Карта поширення Чист кримський в Україні

Таксономічна належність: Родина Чистові — Cistaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Реліктовий вид у крайньому пн.-сх. ексклаві ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Середземномор’я (Балканський п-ів, Мала Азія, Палестина, Зх. Закавказзя). В Україні — зх. частина Пд. берега Криму від м. Айя до с. Малоріченське. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомо біля 80 локалітетів що займають загальну площу 160 км2, яка швидко скорочується. Майже в половині популяцій переважають прегенеративні та молоді генеративні рослини, у третині — зрілі генеративні, у п’ятій частині — старі генеративні.

Причини зміни чисельності: Рослини раніше були об’єктом промислової заготівлі, тепер знищуються при забудові Пд. берегу Криму. При змиканні крон дерев не відбувається поновлення молодих рослин, тому популяції старіють.

Умови місцезростання: Розріджені, збіднені, переважно перехідні угруповання кл. Quercetea pubescentispetraeae, особливо часто в пухнастодубововисокоялівцевих шибляках, або в серійних чагарникових угрупованнях в нижньому (приморському) поясі рослинності (до 300– 400 м н. р. м.). Оптимальні умови для виду складаються на крутих (45°-60°) відкритих еродованих схилах пд. румбів. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Густо розгалужений кущ 30–70(150) см заввишки. Рослина зимоволітньозелена, опушена густими волосками. Листки від видовженояйцеподібних до еліптичних, зморшкуваті, опушені, супротивні, 1–5 см завдовжки, 1–2 см завширшки. Квітки 4–5 см діаметром, рожеві, поодинокі. Плід — овальна волосиста коробочка до 0,8 см завдовжки. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в ПЗ: Ялтинському гірськолісовому та «Мис Мартьян», у заказниках загальнодержавного значення «Мис Айя» та «Аю-Даг». Заборонено несанкціоновану заготівлю рослин, порушення умов зростання, забудову та інші види господарського освоєння територій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН як декоративну та ефіроолійну рослину. Інколи обмежено культивують у садах та парках Криму.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, ефіроолійне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Голубев, Ена, 1984; Флора и растительность Украины, 1986; ЧКУ, 1996.