Осот різнолистий Cirsium heterophyllum (L.) Hill (Carduus heterophyllus L.)
|
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae). Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий. Наукове значення: Вид знаходиться на пд. межі ареалу та в ізольованих локалітетах поза його межами. Ареал виду та його поширення в Україні: Євросибірський вид, поширений у пн. частині Зх., Середньої та Сх. Європи, Сибіру, на пн. Монголії. В Україні відомий лише з декількох розрізнених локалітетів на Лівобережжі та у Карпатах. Адм. регіони: См, Ів, Чц, Хр, Лг. Чисельність та структура популяцій: Більшість локалітетів наводиться за гербарними матеріалами минулого й позаминулого століть, тому сучасний стан популяцій не відомий. Достовірно відома популяція на г. Гнєтєса (Чивчинські гори) повночленна, але малочисельна й займає малу площу. Причини зміни чисельності: Дуже чутливий до антропогенного впливу, особливо випасу, осушувальних заходів. Умови місцезростання: У популяції на г. Гнєтєса вид росте в угрупованні асоціації Caricetum paniculate (союз Magnocaricion elatae), у рівнинних умовах, тяжіє до вогкуватих лук кл. MolinioArrhenatherethea (переважно союзу Molinion, рідко Arrhenatherion). В оптимальних умовах відзначається високою життєвістю, проте чутливий до інтенсивного впливу зовнішніх факторів. Гігромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з кореневищем і повзучими підземними пагонами. Стебла прямі, до 100–150 см заввишки, прості або трохи розгалужені, клочкувато павутинисті. Листки довгастоланцетні, загострені, по краях дрібноколючозубчасті й шипуватовійчасті, деякі пірчастонадрізані, темно-зелені, зісподу білуватоповстисті; прикореневі довгочерешкові, до 80 см завдовжки і 15 см завширшки, з вузькокрилатим черешком. Кошики поодинокі, або іноді по 2–3, на довгих безлистих ніжках, прямостоячі, 4–5 см завдовжки; обгортка кошиків 18– 25 мм завширшки, при основі бурувата або брудно-пурпурувата, гола; листочки обгортки від яйцеподібноланцетних з дрібною колючкою до вузьколінійних, загострених, по краях дрібновійчасті; зовнішні й середні — з відігнутим кінчиком; внутрішні — з ланцетною, плівчастою рудувато-пурпуруватою верхівкою, відокремленою перетяжкою від зеленої частини листочка; квітки пурпурові. Сім’янки довгасті, жовтувато-буруваті. Цвіте в червні–серпні, плодоносить у серпні– вересні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Необхідним є моніторинг наявної популяції та пошук інших, вивчення їх стану та охорона. Заборонено збирання рослин, руйнування оселищ та зміни умов зростання (гідрологічного режиму). Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Флора УРСР ,1962. |