Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Зіновать Пачоського, рокитничок Пачоського Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klásk. (Cytisus paczoskii V. Krecz).

Зіновать Пачоського, рокитничок Пачоського (Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) Klásk. (Cytisus paczoskii V. Krecz).) Карта поширення Зіновать Пачоського, рокитничок Пачоського в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Східнокарпатсько-волино-подільський вид із іррадіацією в Молдову. В Україні зрідка трапляється в Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, Волинській височині, Зх. Поділлі та пд. частині Правобережного Лісостепу; окреме місцезростання, вказане за літературними даними для окол. Саврані на березі р. Буг, потребує підтвердження. Адм. регіони: Рв, Лв, Ів, Чц, Тр, Хм, Од.

Чисельність та структура: Популяції локальні, представлені нечисленними куртинами. Ступінь природного поновлення невідомий.

Причини зміни чисельності: Слабка конкурентна здатність виду, рубки лісу, заліснення, знищення місць зростання, переважно при видобуванні вапняку.

Умови місцезростання: Вапнякові відслонення, галявини листяних та мішаних лісів, серед чагарників, у складі лісових та дуже рідко наскельно-степових, частково затінених лісовою рослинністю угрупованнях; в асоціаціях Festuco valesiacaeCaricetum humilis союзу Festucion valesiacae та в угрупованнях союзу Seslerio-Festucion glaucae (кл. Festuco-Brometea). Мезоксерофіт, кальцефіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Кущ 30–60 см заввишки. Пагони розпростерті, дугоподібно підняті, густо опушені. Листки трійчасті, листочки еліптичні, зісподу густо опушені. Квітки жовті, по 2–4, у колосоподібному суцвітті, розвиваються раніше за листки. Плід лінійний, густо повстисто-волосистий біб. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням. Рослина при сушінні чорніє.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», в комплексних пам’ятках природи «Жулицька Гора», «Гора Сторожиха», «Гора Висока», «Підлиська Гора» (Львівська обл.), пам’ятках природи загальнодержавного значення «Касова Гора» та «Урочище Масьок» (Івано-Франківська обл.), заповідному урочищі «ХрещатикоЗвинячинське» (Чернівецька обл.). Заборонено порушення місць зростання, заліснення ділянок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: Заверуха, 1985; Кагало, Любінська, Скібіцька, 2003; Флора УРСР, 1954; ЧКУ, 1996.