Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Зіновать Блоцького, рокитничок Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásk. (Cytisus blockianus Pawł.).

Зіновать Блоцького, рокитничок Блоцького (Chamaecytisus blockianus (Pawł.) Klásk. (Cytisus blockianus Pawł.).) Карта поширення Зіновать Блоцького, рокитничок Блоцького в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Подільський вид. Переважно у пн.-зх. частині Правобережного Лісостепу, окремі локалітети — в Розточчі-Опіллі, один — в Лівобережному Лісостепу. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, стабільні, представлені окремими локалітетами, кількість рослин в яких досягає кількох сотень. На території НПП «Подільські Товтри» (ур. Чапля) кількість генеративних особин на 100 м2 становить від 1 до 14. Одна генеративна особина може утворювати до 1–4 підземних пагонів із 1–2 генеративними бруньками, формуючи нерідко негусті куртини. Реальна насінна продуктивність низька. Насінне поновлення дуже незначне (1–4 вегетативні особини на 100 м2).

Причини зміни чисельності: Знищення ділянок лучно-степової рослинності внаслідок лісонасадження, надмірне випасання худоби, випалювання сухостою, порушення вапнякових схилів при добуванні вапняку.

Умови місцезростання: Вапнякові, лучно-степові схили, галявини широколистяних лісів, серед чагарників; у складі лучно-степових ценозів, в асоціаціях Festuco valesiacae-Caricetum humilis, Festuco valesiacaeStipetum capillatae, Festucetum valesiacae союзу Festucion valesiacae та угрупованнях союзу Fragario viridis-Trifolion montani (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт, кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Кущ 20–40 см заввишки. Пагони висхідні, опушені. Листки трійчасті, листочки оберненояйцеподібні або видовжено-оберненояйцеподібні, опушені. Квітки блідо-жовті, по (2)5–10, утворюють китицеподібне, згодом головчасте, суцвіття. Плід — біб, видовжений, густо волохатоволосистий. Цвіте у травні–серпні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку, Червоного списку МСОП. Охороняється у ПЗ «Медобори» та Українському степовому (відділення «Михайлівська цілина»), НПП «Подільські Товтри», у заказниках «Грабарківському» та «Самчинецькому» (Вінницька обл.), «Кошарнинському» (Хмельницька обл.), пам’ятці природи «Лиса Гора та Гора Сипуха» (Львівська обл.). Контроль за станом популяцій. Заборонено порушення місць зростання та заліснення.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кам’янець-Подільському ботанічному саду.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, протиерозійне.

Джерело: Андрієнко, Онищенко, 2002; Заверуха, 1985; Кага- ло, Любінська, Скібіцька, 2003; ЧКУ, 1996.