Цетрарія степова, целокаулон степовий, корнікулярія степова Cetraria steppae (Savicz) Kärnef. (Coelocaulon steppae (Savicz.) Barreno &Vazques, Cornicularia steppae Savicz).
|
Таксономічна належність: Родина Пармелієві — Parmeliaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Євразійський аридний вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Поволжя, Пн. Кавказ, Казахстан, Пд. Сибір. Лісостепова та степова зони (розсіяно), Гірський Крим, пд. берег Криму. Адм. регіони: Хр, Дц, Од, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Трапляється досить великими групами або поодинці. Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, випасання овець, заростання відкритих ділянок степу. Умови місцезростання: Міждернинні проміжки (на ґрунті) у злакових, злаково-лучних та полинових степах, піщаних аренах, гірських степах південного типу, часто разом з іншими кочівними лишайниками (пармелія грубо зморшкувата, ксантопармелія камчадальська, цетрарія шипувата тощо). Загальна біоморфологічна характеристика: Слань 1–3 см заввишки, кущиста, більшменш куляста, коричнева та темнокоричнева, зазвичай матова; до субстрату не прикріплена. Гілочки круглястоциліндричні, дихотомічно або неправильно розгалужені, основні гілочки 0,5 мм завширшки, бічні — від 0,1 до 0,5 мм. Апотеції не відомі. Розмножується нестатевим шляхом (пікноконідіями та фрагментами слані). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у БЗ «Асканія-Нова» та АзовоСиваському НПП, у відділі Українського степового ПЗ «Кам’яні Могили». Необхідно контролювати стан популяцій на вказаних територіях та розробити норми помірного навантаження на степові ділянки з метою збереження виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає. Джерело: ЧКУ, 1996; Копачевская, 1986; Макаревич, Навроц- кая, Юдина, 1982; Oкснеp, 1937, 1993; Определи- тель лишайников…, 1971; Томин, 1937. |