Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Церцеріс горбкувата Cerceris tuberculata (Villers, 1787)

Церцеріс горбкувата (Cerceris tuberculata (Villers, 1787)) Карта поширення Церцеріс горбкувата в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Риючі осикраброніди (Crabronidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює Пд. Європу, Кавказ, Пд.-Зх. та Середню Азію, Зх. Сибір, Пн. Африку. В Україні знайдений в Луганській, Полтавській, Миколаївській, Одеській обл. та в Криму.

Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини).

Причини зміни чисельності: господарська діяльність людини, застосування пестицидів у боротьбі з комахами-шкідниками та бур’янами.

Особливості біології та наукове значення: Імаго — антофіли, личинки — ентомофаги. Мешкає на схилах балок, ярів, в долинах річок у степовій зоні, у Лісостепу — на ксерофітних ділянках. Імаго літають з липня до середини вересня. Живляться нектаром квіток (зазвичай зонтичних та складноцвітих). Гніздо робить у ґрунті на глибині до 50 см. Для живлення личинок самка заготовляє паралізованих жуків-довгоносиків з роду Cleonus. Зимує личинка в коконі. Дає 1 генерацію на рік.

Морфологічні ознаки: Тіло чорне з розвинутим світлим малюнком. Серединне поле проподеума гладеньке. Наличник спереду округлено вирізаний, з виступом у верхній частині. Жувальця з двома крупними зубцями. Довжина тіла — 17–22 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Необхідно зберігати біотопи, сприятливі для існування виду. У місцях перебування виду слід створити ентомологічні заказники. Рекомендований до охорони в Дунайському БЗ, Карадазькому та Опукському ПЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Пулавский, 1978; Казенас, 1978; ЧКУ, 1994; Біоріз- номанітність Дунайського біосферного заповід- ника, 1999; Шоренко, 2005. Автори: А.Г. Котенко, О.С. Вобленко Фото: О.С. Мандзюк