Цератофій багаторогий Ceratophyus polyceros (Pallas, 1771)
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-землериї (Geotrupidae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Степи та напівпустелі Євразії від долини Дніпра на зх. до Тургайського прогину на сх.; також вздовж сх. узбережжя Аральського моря проникає в Середню Азію — на пд. до пн. межі Каракалпакії. В Україні зберігся лише на території Херсонської обл. Чисельність і причини її зміни: Зустрічається поодинокими екземплярами, рідко. Причини зміни чисельності: розорювання цілинних степових ділянок. Особливості біології та наукове значення: Генерація дворічна. Викопує під гноєм глибокі (до 1,5–2 м) нори з численними камерами, в які запасає гній для харчування своїх личинок, причому жук піклується про своє потомство. Активний в нічні години з травня до липня. Жук, що відродився з лялечки, зимує у норі. На території України заселяє переважно піщані ґрунти річкових долин. Харчується гноєм коней та великої рогатої худоби. Морфологічні ознаки: Відносно великі жуки. Тіло видовженоовальне, випукле, коричневе або смоляночорне. Низ тіла покритий чорно-бурими волосинками. Довжина тіла 18–28 мм. Вершина наличника самця видається вперед у вигляді довгого рогу (у самок — короткого гострого горбика), на передньому краю передньоспинки самця розвинений довгий ріг (у самок в цьому місці знаходяться 2 коротких та гострих горбики). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Знаходиться під охороною в заповіднику «Асканія-Нова». Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: виду. Перероблює гній великої рогатої худоби та коней, тому сприяє збагаченню ґрунтів біодобривами та мінералами. Джерело: Löbl, Nikolajev, Kral, 2006; ЧКУ. Тваринний світ, 1994. Автор: Б.М. Васько Фото: В.Г. Радченко |