Вишня Клокова Cerasus klokovii Sobko (C. fruticosa auct. non (Pall.) Woronow, Prunus fruticosa auct. non Pall.)
|
Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Вузьколокальний ендемічний вид, близький до C. fruticosa. Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. відроги Придніпровської височини, бас. р. Пд. Буг, гранітно-степове Побужжя. Адм. регіон: Мк. Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька локальних популяцій в околицях сс. Мигія, Куріпчине, між сс. Грушівка та Іванівка (Первомайського р-ну), Богданівка (Доманівського р-ну), Трикрати (Вознесенського р-ну) — в заповідному ур. «Лабіринт», Бузьке (Арбузинського р-ну), обабіч берегів р. Чорний Ташлик. Популяції з високою або середньою життєвістю та стійкою демографічною структурою, що забезпечується інтенсивним вегетативним розмноженням та здатністю до вегетативної рухливості. Насіннєва продуктивність низька (від 10 до 50 плодів на середньовіковому кущі). В більшості популяцій відсутній підріст насінневого походження. Причини зміни чисельності: Стенотопність та пригнічене насіннєве поновлення, ізольованість та незначні розміри природних популяцій, синантропізація, пряме знищення місцезростань внаслідок розробки кар’єрів та гідробудівництва, надмірні рекреаційні навантаження та пали. Умови місцезростання: Гранітні відслонення, скелі, кам’янистощебенисті ґрунти, серед чагарникових заростей (кл. Rhamno-Prunetea). Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Кущі 0,3–2 м заввишки, що утворюють куртину. Молоді пагони з попелястою поволокою на корі. Листки широкоеліптичні, тупі, зарубчасто-пилчасті, 1,6–3,8 см завдовжки, 1,2–2,8 см завширшки; прилистки ланцетні, дрібнозарубчасті. Суцвіття верхівкове, часто малоквіткове, зонтикоподібне. Плід куляста, соковита, темно-червона кістянка 1–1,2 см у діаметрі. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням і вегетативно (кореневими паростками). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в НПП «Гранітно-степове Побужжя», заповідному ур. «Лабіринт» (Миколаївська обл.). Потребує моніторингу популяцій та контролю їх чисельності, зменшення рівня антропогенного навантаження в природних місцезростаннях, культивування в ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань (розробку кар’єрів, створення гідробудівельних споруд). Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, дендрологічному парку «Асканія-Нова», Сирецькому дендрологічному парку. Господарське та комерційне значення: Декоративне, вітамінне, лікарське, харчове, медоносне, селекційне. Джерело: Собко, 1973, 1993; Собко, Гапоненко, 1996; ЧКУ, 1996; Щербакова, Крицька, Новосад, 2004. |