Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Вишня Клокова Cerasus klokovii Sobko (C. fruticosa auct. non (Pall.) Woronow, Prunus fruticosa auct. non Pall.)

Вишня Клокова (Cerasus klokovii Sobko (C. fruticosa auct. non (Pall.) Woronow, Prunus fruticosa auct. non Pall.)) Карта поширення Вишня Клокова в Україні

Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вузьколокальний ендемічний вид, близький до C. fruticosa.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. відроги Придніпровської височини, бас. р. Пд. Буг, гранітно-степове Побужжя. Адм. регіон: Мк.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька локальних популяцій в околицях сс. Мигія, Куріпчине, між сс. Грушівка та Іванівка (Первомайського р-ну), Богданівка (Доманівського р-ну), Трикрати (Вознесенського р-ну) — в заповідному ур. «Лабіринт», Бузьке (Арбузинського р-ну), обабіч берегів р. Чорний Ташлик. Популяції з високою або середньою життєвістю та стійкою демографічною структурою, що забезпечується інтенсивним вегетативним розмноженням та здатністю до вегетативної рухливості. Насіннєва продуктивність низька (від 10 до 50 плодів на середньовіковому кущі). В більшості популяцій відсутній підріст насінневого походження.

Причини зміни чисельності: Стенотопність та пригнічене насіннєве поновлення, ізольованість та незначні розміри природних популяцій, синантропізація, пряме знищення місцезростань внаслідок розробки кар’єрів та гідробудівництва, надмірні рекреаційні навантаження та пали.

Умови місцезростання: Гранітні відслонення, скелі, кам’янистощебенисті ґрунти, серед чагарникових заростей (кл. Rhamno-Prunetea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Кущі 0,3–2 м заввишки, що утворюють куртину. Молоді пагони з попелястою поволокою на корі. Листки широкоеліптичні, тупі, зарубчасто-пилчасті, 1,6–3,8 см завдовжки, 1,2–2,8 см завширшки; прилистки ланцетні, дрібнозарубчасті. Суцвіття верхівкове, часто малоквіткове, зонтикоподібне. Плід куляста, соковита, темно-червона кістянка 1–1,2 см у діаметрі. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням і вегетативно (кореневими паростками).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в НПП «Гранітно-степове Побужжя», заповідному ур. «Лабіринт» (Миколаївська обл.). Потребує моніторингу популяцій та контролю їх чисельності, зменшення рівня антропогенного навантаження в природних місцезростаннях, культивування в ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань (розробку кар’єрів, створення гідробудівельних споруд).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, дендрологічному парку «Асканія-Нова», Сирецькому дендрологічному парку.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, вітамінне, лікарське, харчове, медоносне, селекційне.

Джерело: Собко, 1973, 1993; Собко, Гапоненко, 1996; ЧКУ, 1996; Щербакова, Крицька, Новосад, 2004.