Головачка Литвинова Cephalaria litvinovii Bobrov
|
Таксономічна належність: Родина Черсакові — Dipsacaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Ареал складається з кількох відокремлених локусів в басейнах Сіверського Дінця та Дону: Білгородська, Воронезька, Тамбовська (Росія) і Луганська (Україна) обл. В Україні: в басейні р. Красної, с. Верхня Дуванка Сватівського р-ну. Адм. регіон: Лг. Чисельність та структура популяцій: Достовірно відома одна популяція, структура якої не досліджена. Причини зміни чисельності: Природно-історична рідкісність, порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, випасання худоби. Умови місцезростання: Чагарники, цілинні схили балок. Мезоксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина до 2 м заввишки. Стебло одне або кілька, прямостоячі, борозенчасті, у верхній частині супротивно розгалужені. Листки великі, ліроподібно-пірчастороздільні та розсічені, знизу притиснуто-шорстковолосисті, більшість зібрана в основі стебел, вище рідшають і зменшуються. Квітки сірчано-жовті, блискучі, зовні волосисті, зібрані у кулясті головки до 5 см в діаметрі, зовнішні квітки різко відрізняються за довжиною від внутрішніх, досягаючи 2 см. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Необхідно виявити усі місцезнаходення виду, створити заказники у місцях зростання, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушення умов місцезростань виду, випасання худоби, терасування схилів, лісорозведення, збирання, гербаризація. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому та Національному ім. М.М. Гришка ботанічних садах НАН України. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Кондратюк, Бурда, 1981; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Опреде- литель высших растений Украины, 1987; Остапко, 2003; Флора УРСР, 1961; ЧКУ, 1996. |