Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка Талієва Centaurea taliewii Kleopow

Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleopow) Карта поширення Волошка Талієва в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Диз’юнктивний вид з фрагментованим ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Причорномор’я та Приазов’я, Нижнє Поволжя, Казахстан (Мугоджари). В Україні — Лівобережний Степ та Степовий Крим. Адм. регіони: Дц, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, з дифузною або дифузно-компактною просторовою структурою. Щільність — 2–10 особин на 100 м2. У вікових спектрах переважають генеративні особини. Стійкі популяції з повночленними лівосторонніми віковими спектрами, перевагою молодих генеративних рослин відмічені на заповідних територіях. Поновлення задовільне. Рослини (особливо насіння) дуже пошкоджуються шкідниками.

Причини зміни чисельності: Фрагментованість ареалу, ізольованість локальних популяцій, знижена конкурентоспроможність проростків і сходів у фітоценозах з високим проективним покриттям травостою, розорювання степів, надмірний випас та рекреаційне навантаження, зривання рослин на букети.

Умови місцезростання: Типчако-ковилові, ковилові та полинові степи, степові схили, кам’янисті відшарування. Угруповання союзу Festucion valesiacae (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина до 100 см заввишки. Корінь стрижневий. Стебла прості або вгорі слабко розгалужені, від основи до середини опушені довгими волосками, вище середини вкриті жорсткими горбочками, під кошиками голі. Листки пірчасто-розсічені, часто зісподу вкриті волосками. Кошики великі, до 5,5 см в діаметрі, обгортки кулясто-яйцеподібні або майже яйцеподібні. Листочки обгортки кошика шкірясті, блідо-жовтуваті, голі. Придатки внутрішніх листочків обгортки великі, прозорі, плівчасті. Квітки жовтувато-кремові. Сім’янки з темно-палевим чубком. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП. Охороняється в Українському степовому (відділення «Хомутовський Степ»), Опукському ПЗ та БЗ «Асканія-Нова». Необхідно розширити мережу заповідних територій, вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, розорювання, терасування схилів, заліснення, надмірний випас.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, Донецькому та Нікітському ботанічних садах, у дендрологічному парку «Асканія-Нова».

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Дубовик, 2005; Красная книга СССР, 1984; Мосякін, 1999; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1965; ЧКУ, 1996; Walter, Gillet, 1998.