Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Волошка Компера Centaurea comperiana Steven

Волошка Компера (Centaurea comperiana Steven) Карта поширення Волошка Компера в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемічний вид (можливо, походить від гібридизації C. caprina Steven × Centaurea substituta Czer.).

Ареал виду та його поширення в Україні: Крим. Зростає на зх. Пд. берега Криму від смт. Сімеїз до мису Айя, а також в Байдарській долині в околицях с. Родніковське. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Загальна чисельність і ступінь природного поновлення невідомі. Чисельність окремих популяцій незначна, особини трапляються переважно поодинці чи невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Знищення місцезростань під впливом процесів денудації, а також внаслідок посилення рекреаційного навантаження та господарського освоєння територій.

Умови місцезростання: Зрідка на сухих кам’янистих схилах, скелях і осипищах. Ценозоутворюючего значення не має, як асектатор входить до складу рослинних угруповань класів Thlaspietea rotundifolii і Onosmо polyphyllae-Ptilostemonetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічна трав’яна рослина 30–50 см заввишки з 1–2 прямостоячими, більш-менш розгалуженими стеблами. Стебла і листки сіро-зелені, з павутинистим опушенням. Суцвіття — кошики до 2 см у діаметрі, поодинокі на кінцях стебел і гілок, загалом на рослині нечисленні. Обгортка овально-яйцеподібна, 6–8 мм завширшки. Придатки листочків обгортки шкірясті, по краю війчасті, з буруватим вістрям або колючкою 1–2 мм завдовжки і плівчастими боковими вушками. Квітки пурпурові. Сім’янки без чубка. Цвіте у червні–вересні. Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового ПЗ, ландшафтних заказників загальнодержавного значення «Байдарський » і «Мис Айя», заповідного урочища «Скелі Ласпі». Необхідно контролювати стан популяцій та дотримання заповiдного режиму територiй ПЗФ. Рекомендується культивувати у ботанічних садах півдня України. Заборонено освоєння територій (забудова) та організація рекреаційних пунктів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, протиерозійне.

Джерело: Вульф, 1969; Голубев, 1996; Илларионова, 1961; Корженевский, Багрикова, Рыфф, Бондарева, 2004.