Катателазма царська Catathelasma imperiale (Fr.) Sing. [Biannularia imperialis G. Beck, Armillaria imperialis (Fr.) Quél.]
|
Таксономічна належність: Родина Катателазмові — Catathelasmataceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Єдиний вид роду в складі мікобіоти України. Типовий представник роду. Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія та Пн. Америка. В Україні виявлений у Західноукраїнських та Карпатських лісах, Гірському Криму. Адм. регіони: Лв, Кр. Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці та групами з 2–3 плодових тіл. Причини зміни чисельності: Інтенсивно збирається населенням як добрий їстівний гриб. Умови місцезростання: Хвойні та мішані ліси, переважно в гірських районах. Загальна біоморфологічна характеристика: Молоде плодове тіло складається з напівсферичної шапинки 5–15 см у діаметрі, з підігнутим краєм, та циліндричної ніжки, 3–6×2–3 см. Згодом шапинка опуклорозпростерта, 10–20 см у діаметрі, з товстим, опушеним краєм, вдавлена в центрі, оливковокаштанова або рудувато-коричнева, іноді бура, суха, вкрита дрібними бурувато-білими лусочками, які є залишками загального покривала. Пластинки з нижньої поверхні шапинки спускаються на ніжку, вузькі, густі, білі, часом жовтуваті або кремові. Спори видовженоовальні, 11–15×5–7 мкм, гладенькі, амілоїдні, безбарвні. Спорова маса біла. Ніжка циліндрична, 5–8×3–4 см, центральна, щільна, світло-вохряна або коричнювата, луската, з подвійним кільцем, яке утворене загальним і частковим покривалами, біля основи з вольвоподібним залишком загального покривала, який швидко зникає, та з коренеподібним підземним виростом. М’якуш білий, жорсткуватий, з приємним смаком та запахом свіжого борошна. Їстівний вид. Утворює плодові тіла в серпні–жовтні. Мікоризоутворювач. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ. В інших місцезнаходженнях виду доцільно створити ботанічні заказники. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Мікоризоутворювач. Їстівний гриб. Джерело: Визначник грибів України, 1979; Горова, 1980, 1982; Дудка, 2002, 2008; Дудка, Гелюта, Тихонен- ко Ю.Я. та ін., 2004; Красная книга СССР, 1984; Cаркина И.С., 2001; Саркіна, Придюк, Гелюта, 2003; ЧКУ, 1996. |