Відкасник осотоподібний Carlina cirsioides Klokov (C. acaulis L. subsp. simplex auct. non Nym., C. transsilvanica auct. non Schur, C. acaulis subsp. acaulis var. alpina auct. non Jacq.)
|
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Ендемічний вид з вузькою екологоценотичною амплітудою. Ареал виду та його поширення в Україні: Середня Європа (Польща, Україна — зх. й Правобережна частини). Спорадично трапляється у пд. частині Полісся та на Поділлі. Адм. регіони: Жт, Кв, Лв, Тр, Хм, Вн. Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, але іноді займають площу до кількох десятків гектарів. Насіннєве поновлення задовільне, але насіннєва продуктивність порівняно низька через відсутність ефективного запилення. Причини зміни чисельності: Освоєння степових схилів, надмірний випас, випалювання, створення кар’єрів, заліснення тощо. Умови місцезростання: Степові та лучно-степові схили, здебільшого південної експозиції, узлісся. В угрупованнях кл. Festuco-Brometea, рідше — MolinioArrhenatheretea. Ксерофіт, гемікальцефіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Корінь стрижневий. Стебла поодинокі або по два, 15–50 см заввишки, прямостоячі, прості, клочкувато-павутинисті, бруднопурпурові, густо улиснені, з одним кошиком. Листки від пірчасторозсічених до пірчастороздільних, деякі пірчастонадрізані, в обрисі довгасто-еліптичні, 11–45 см завдовжки і 7–15 см завширшки, світло-зелені, жорсті, черешкові, з коричнювато-пурпуровим черешком, павутинисті з обох боків; їхні бокові сегменти в кількості 4–10 пар, пальчастонадрізані, з довгастоланцетними лопатями, по краях колючозубчасті. Кошик 9–13 см діаметром; верхівкові листки підпирають кошик, з широкими черешками й розгалуженими колючками; зовнішні листочки обгортки сидячі, колючо загострені, довгасті, темно-бурі; середні яйцеподібно- або вузьколанцетні, тонкозагострені, зовні буруватокоричневі, павутинисті; внутрішні лінійні або вузьколінійні, жовтуваті, з зовнішнього боку бурувато-пурпурові; віночки 11–13 мм завдовжки, жовтуваті. Сім’янки довгасті, темно-сірі, густоволосисті, на верхівці по краю з кільцем волосків, чубок 14–17 мм завдовжки. Цвіте у серпні–вересні, плодоносить у лютому–березні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червого списку. Охороняється у заказниках і пам’ятках природи Пн. Поділля («Гора Лиса та гора Сипуха», «Гора Макітра»та ін.) та Опілля («Голицький»), НПП «Галицький». Заборонено несанкціоноване викошування та випалювання, збирання рослин, заліснення схилів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботсаду Львівського національного університету ім. Івана Франка. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, протиерозійне. Джерело: Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Флора УРСР, 1962. |