Будяк пагорбовий Carduus collinus Waldst. et Kit. (C. collinus subsp. collinus)
|
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae). Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид на пн.-сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Паннонська обл. та передгір’я Карпат в Угорщині, Словаччині, Румунії, на Закарпатті, а також у Польщі, Словенії, Хорватії (Істрія). В Україні — на пд. схилі останцевого вулканічного куполу, гора поблизу м. Виноградово. Інші вказівки виду для території України не підтверджені або помилкові. Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція площею кілька гектарів на г. Чорна гора на сьогодні нараховує кілька сотень особин з щільністю близько 1–2 особин на м2. Популяційні параметри невідомі. Причини зміни чисельності: Руйнування біотопів внаслідок освоєння пд. схилів передгір’я під сади та виноградники, відсутність екотопів відповідного типу. Умови місцезростання: Сухі, добре інсольовані, переважно круті кам’янисті схили пд. експозицій. Ґрунти на підстилаючих вулканічних породах, зі значною домішкою щебенистого рухляку, добре прогріті, гумусні, переважно слабкокислі. Зростає на ділянках, де фрагментарно збереглися реліктові осередки степових лук центральноєвропейського типу ксеротермних та напівксеротермних злаково-різнотравних угруповань порядку Festucetalia valesiacae. Ксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна колюча рослина 50–100 см заввишки. Стебло прямостояче, у верхній половині слабкорозгалужене, з виїмчасто-лопатевими колючими крилами, під кошиками безкриле, білувате від повстистого опушення. Листки зверху голі чи рідко волосисті, знизу — білувато-повстисті. Нижні листки в обрисі довгасто-еліптичні, глибоко пірчастороздільні, з 6–8 парами віддалених тупуватих яйцеподібно-трикутних лопатей, які закінчуються колючкою, найбільшою на верхівці листка (до 1 см завдовжки). Верхівкові листки з надрізаними та нерівно зубчастими лопатями і лінійно-ланцетною верхівкою, дуже зменшені. Кошики поодинокі, видовжені, 15–20 мм у діаметрі, обгортка яйцеподібна, 20–25 мм завдовжки, листочки обгортки вузьколінійні, 1–1,5 мм завширшки, притиснуті, часто червонуваті, серединні та зовнішні коротші за внутрішні, останні під верхівкою звужені в коротеньку колючку. Квіти червоно-фіолетові, рідко білі, сім’янки з поздовжніми борозенками. Цвіте у червні–липні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ (масив «Чорна Гора»). Необхідним є контроль стану популяції та запровадження культивування виду у ботанічних садах. Заборонено забудову та сільскогосподарське освоєння місць зростання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Фодор, 1974; Dostál, 1989. |