Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Жеруха грецька Cardamine graeca L.

Жеруха грецька (Cardamine graeca L.) Карта поширення Жеруха грецька в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae)..

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Східносередземноморський елемент з диз’юнктивним ареалом, на пн.-сх. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Від о-ва Корсика й Апеннінського п-ва до Криму, Балкан, Малої Азії, Сирії та Тунісу. В Україні — у Гірському Криму: від долин Ласпі та Байдарської до смт. Массандра. Вказівки щодо зростання виду в Українських Карпатах помилкові. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Нестабільна, спостерігається тенденція до скорочення, але за сприятливих умов (достатньої кількості вологи) чисельність рослин може збільшуватися.

Причини зміни чисельності: Стенотопність, низька конкурентна спроможність, особливості розмноження виду, руйнування природних місць зростання, рекреаційне навантаження.

Умови місцезростання: Затінені скелі, гірські ліси, до 1150 м н. р. м. Свіжі ліси союзу Carpinio orientalis-Quercion pubescentis (кл. Quercetea pubescentipetraeae). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Однорічна, зрідка дворічна трав’яна, гола або зрідка розсіяно війчасто опушена рослина 5–20 см заввишки. Стебло прямостояче або висхідне, розгалужене. Листки пірчасті із пірчасторозсіченими сегментами й заокругленими лопатями. Пелюстки білі, 3 (4)–6 мм завдовжки. Стручки цупкі, ланцетно-лінійні, загострені з обох боків, 4–6 см завдовжки, 2–3 мм завширшки; стовпчик з боків крилатий, 4–6 (зрідка 1–3) мм завдовжки. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ. Необхідно постійно контролювати стан популяцій, особливо на туристичних маршрутах, розширити мережу заповідних територій. Заборонено рубки, освітлення лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Голубев, 1996; Екофлора України, 2007; Флора европейской части СССР, 1979; ЧКУ, 1996; Atlas Floraе Europaeae, 1994; Flora Europaea, 1993; Med- Checklist, 1986.