Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Карагана скіфська Caragana scythica (Kom.) Pojark.

Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) Карта поширення Карагана скіфська в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Південнопричорноморський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Європа (пд. Причорномор’я, Молдова, Нижній Дон (зх.). В Україні — пд. степові р-ни та в передгір’ях Криму (Тарханкут). Адм. регіони: Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Формує невеликі плями зі значною щільністю особин. Загальна кількість рослин незначна і постійно скорочується. Популяції нараховують сотні особин. Структура популяцій невідома.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, слабка конкурентна здатність, пошкодження насіння комахами. Висока чутливість до антропогенних впливів: розорювання, забудови та гірничих розробок, надмірних пасовищних навантажень. Заростання чагарниковостепових угруповань під впливом абсолютнозаповідного режиму в заповідниках, степових пожеж.

Умови місцезростання: Переважно еродовані схили та скелетні ґрунти на відшаруваннях кам’янистих порід (найчастіше вапняків), нерідко на звичайних чорноземах та каштанових ґрунтах з відносно високим вмістом солей, у складі угруповань кл. Festuco-Brometea та порядку Alysso-Sedetalia (кл. Sedo-Scleranthetea). Ксерофіт, карбонатофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Низенький (до 40 см заввишки), відносно слабко колючий, розгалужений, густо облиснений, довгокореневищний кущ з коричневою корою і тоненькими буруватосірими гілками. Листки несправжньопальчасті, з 4 дрібних (2–7 мм завдовжки), клиноподібних або оберненоланцетних листочків, з маленькою колючкою на верхівці. Квітки пазушні, поодинокі, великі (віночок до 26 мм завдовжки), золотистожовті. Чашечка гола, 8–9 мм завдовжки, коричнево-червона. Біб лінійний (23 х 2–2,5 мм), голий, коричневий. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–серпні. Розмножується насінням та кореневищними пагонами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в БЗ «Асканія-Нова», ПЗ «Єланецький степ», Українському степовому (відділення «Кам’яні Могили», «Хомутовський степ»), Азово-Сиваському НПП, «Половецький степ» та «Меотида» РЛП, в заказниках та пам’ятках природи. Рекомендовано виявлення всіх природних місцезростань та їх охорона. Заборонено заготівлю рослин, порушення екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Крюкова, 1965; Купрюшина, 2001; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; ЧКУ, 1996.