Карагана скіфська Caragana scythica (Kom.) Pojark.
|
Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Південнопричорноморський ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Європа (пд. Причорномор’я, Молдова, Нижній Дон (зх.). В Україні — пд. степові р-ни та в передгір’ях Криму (Тарханкут). Адм. регіони: Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Формує невеликі плями зі значною щільністю особин. Загальна кількість рослин незначна і постійно скорочується. Популяції нараховують сотні особин. Структура популяцій невідома. Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, слабка конкурентна здатність, пошкодження насіння комахами. Висока чутливість до антропогенних впливів: розорювання, забудови та гірничих розробок, надмірних пасовищних навантажень. Заростання чагарниковостепових угруповань під впливом абсолютнозаповідного режиму в заповідниках, степових пожеж. Умови місцезростання: Переважно еродовані схили та скелетні ґрунти на відшаруваннях кам’янистих порід (найчастіше вапняків), нерідко на звичайних чорноземах та каштанових ґрунтах з відносно високим вмістом солей, у складі угруповань кл. Festuco-Brometea та порядку Alysso-Sedetalia (кл. Sedo-Scleranthetea). Ксерофіт, карбонатофіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Низенький (до 40 см заввишки), відносно слабко колючий, розгалужений, густо облиснений, довгокореневищний кущ з коричневою корою і тоненькими буруватосірими гілками. Листки несправжньопальчасті, з 4 дрібних (2–7 мм завдовжки), клиноподібних або оберненоланцетних листочків, з маленькою колючкою на верхівці. Квітки пазушні, поодинокі, великі (віночок до 26 мм завдовжки), золотистожовті. Чашечка гола, 8–9 мм завдовжки, коричнево-червона. Біб лінійний (23 х 2–2,5 мм), голий, коричневий. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у червні–серпні. Розмножується насінням та кореневищними пагонами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в БЗ «Асканія-Нова», ПЗ «Єланецький степ», Українському степовому (відділення «Кам’яні Могили», «Хомутовський степ»), Азово-Сиваському НПП, «Половецький степ» та «Меотида» РЛП, в заказниках та пам’ятках природи. Рекомендовано виявлення всіх природних місцезростань та їх охорона. Заборонено заготівлю рослин, порушення екотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне. Джерело: Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Крюкова, 1965; Купрюшина, 2001; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; ЧКУ, 1996. |