Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Дзвоники карпатські Campanula carpatica Jacq. (C. reniformis Schur)

Дзвоники карпатські (Campanula carpatica Jacq. (C. reniformis Schur)) Карта поширення Дзвоники карпатські в Україні

Таксономічна належність: Родина Дзвоникові - Campanulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий ендемічний вид на пн.-сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Зх. (Польща, Словаччина), Сх. (Україна, Румунія) та Пд. (Румунія, Чорногорія) Карпатах. В Україні достовірно відомий лише зі Свидівця, Чорногори та Мармароських Альп. Адм. регіон: Зк.

Чисельність та структура популяцій: Росте окремими групами та поодинці, локальні популяції дифузного типу: займають досить великі площі, але відзначаються низькою щільністю особин, повночленні й відносно стабільні. Є дані, що в деяких локалітетах існує тенденція до зменшення чисельності особин.

Причини зміни чисельності: Головним лімітуючим фактором поширення виду в регіоні є наявність карбонатних субстратів. У деяких місцях (Свидовець) негативний вплив може мати інтенсивне випасання і пов’язана з ним евтрофікація екотопів. Іноді знищують у відносно доступних місцях для пересаджування до альпінаріїв.

Умови місцезростання: У лісовому поясі на карбонатних скелях. Росте на кам’янистих розсипищах, щебенистих малопотужних ґрунтах, здебільшого в угрупованнях союзу Cystopteridion (кл. Asplenietea trichomanis) та кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофіт. Облігатний кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна майже гола або коротко-шорстко-опушена рослина з видовженим, косо горизонтальним кореневищем. Стебло при основі висхідне, 15–40 см заввишки, тонкоборозенчасте, негусто улиснене. Прикореневі листки серцеподібнояйцеподібні, 7–12 см завдовжки, черешкові, видовжені або яйцеподібно-серцеподібні, по краю нерівномірно виїмчасті. Квітки зібрані в небагатоквіткові волотеподібні суцвіття, поодинокі на верхівках гілочок. Чашолистки ланцетні. Віночок голубий, 2–3 см діаметром. Коробочка розкривається отворами при верхівці. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідна ретельна охорона скельних екотопів у лісовому поясі. Заборонено збирання рослин у природі для пересаджування в альпінарії, руйнування скельних біотопів, випасання худоби у місцях виростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах України, використовують в озелененні, в альпінаріях.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Флора УРСР, 1961; ЧКУ, 1996.