Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Калофака волзька Calophaca wolgarica (L. f.) DC.

Калофака волзька (Calophaca wolgarica (L. f.) DC.) Карта поширення Калофака волзька в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендем пд.-сх. частини Сх. Європи.

Ареал виду та його поширення в Україні: Східнопричорноморсько-прикаспійський вид (Зх. Казахстан, пониззя Волги і Дону, Ставропільський край). В Україні — пн.-сх. частина Причорномор’я. Адм. регіони: Лг, Дц, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції представлені окремими щільними скупченнями на обмежених площах (у відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ від кількох арів до кількох га), в яких нараховується до кілька сот різновікових особин. Інші локальні місцезнаходження малочисельні, або з поодиноко розсіяними особинами.

Причини зміни чисельності: Розорювання, добування будівельного каменю на степових схилах. За помірних пасовищних навантажень формуються оптимальні умови для зростання виду, за надмірних — рослини пригнічуються, але не зникають.

Умови місцезростання: Найчастіше — на пологих степових схилах, або терасованих зсувних уступах з б.-м. еродованими ґрунтами, що сформувалися на вапняках, крейді, пісковиках, гранітах, гнейсах, зрідка — на відшаруваннях цих порід. У відділенні «Хомутовський степ» за умов абсолютного режиму охорони розростається до чималих заростей. Входить до складу угруповань кл. Festuco-Brometea (союз AstragaloStipion). Росте на звичайних чорноземах багатих на вміст карбонатів, тому вказівки на зростання виду в відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ і відділенні «Провальський степ» Луганського ПЗ є сумнівними. Ксерофіт, карбонатофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт, хамефіт. Кущ до 100 см заввишки, з висхідними, розгалуженими від основи стеблами. Молоді стебла жовтуватопухнасті, старі — з волокнистими відшаруваннями світлокоричневої кори. Листки непарнопірчасті, листочки овальні або еліптичні, знизу шерстисто-пухнасті, зверху менше опушені, шкірясті. Квітки у зрідженій видовженій китиці з 4–8 квіток на квітконосах до 10 см завдовжки. Віночок жовтий, 20–25 мм завдовжки, у 2 рази перевищує залозисто-опушену чашечку. Біб довгасто-циліндричний, 2–3 см завдовжки, залозистощетинистий. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в ПЗ: Українському степовому (відділення «Хомутовський степ», «Кам’яні Могили») та Луганському (відділення «Провальський степ»). Необхідний контроль стану популяцій, впровадження заказної охорони. Заборонено порушення місць зростання, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах степової зони.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, волокнисте, ерозіофіл.

Джерело: Генова, 1984; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кон- дратюк, Бурда, Чуприна, Хомяков, 1988; Красная кни- га, 1975; Рева, 1982; Редкие растения СССР: Справоч- ник, 1979; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; ЧКУ, 1996.