Калофака волзька Calophaca wolgarica (L. f.) DC.
|
Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Ендем пд.-сх. частини Сх. Європи. Ареал виду та його поширення в Україні: Східнопричорноморсько-прикаспійський вид (Зх. Казахстан, пониззя Волги і Дону, Ставропільський край). В Україні — пн.-сх. частина Причорномор’я. Адм. регіони: Лг, Дц, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції представлені окремими щільними скупченнями на обмежених площах (у відділенні «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ від кількох арів до кількох га), в яких нараховується до кілька сот різновікових особин. Інші локальні місцезнаходження малочисельні, або з поодиноко розсіяними особинами. Причини зміни чисельності: Розорювання, добування будівельного каменю на степових схилах. За помірних пасовищних навантажень формуються оптимальні умови для зростання виду, за надмірних — рослини пригнічуються, але не зникають. Умови місцезростання: Найчастіше — на пологих степових схилах, або терасованих зсувних уступах з б.-м. еродованими ґрунтами, що сформувалися на вапняках, крейді, пісковиках, гранітах, гнейсах, зрідка — на відшаруваннях цих порід. У відділенні «Хомутовський степ» за умов абсолютного режиму охорони розростається до чималих заростей. Входить до складу угруповань кл. Festuco-Brometea (союз AstragaloStipion). Росте на звичайних чорноземах багатих на вміст карбонатів, тому вказівки на зростання виду в відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ і відділенні «Провальський степ» Луганського ПЗ є сумнівними. Ксерофіт, карбонатофіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт, хамефіт. Кущ до 100 см заввишки, з висхідними, розгалуженими від основи стеблами. Молоді стебла жовтуватопухнасті, старі — з волокнистими відшаруваннями світлокоричневої кори. Листки непарнопірчасті, листочки овальні або еліптичні, знизу шерстисто-пухнасті, зверху менше опушені, шкірясті. Квітки у зрідженій видовженій китиці з 4–8 квіток на квітконосах до 10 см завдовжки. Віночок жовтий, 20–25 мм завдовжки, у 2 рази перевищує залозисто-опушену чашечку. Біб довгасто-циліндричний, 2–3 см завдовжки, залозистощетинистий. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в ПЗ: Українському степовому (відділення «Хомутовський степ», «Кам’яні Могили») та Луганському (відділення «Провальський степ»). Необхідний контроль стану популяцій, впровадження заказної охорони. Заборонено порушення місць зростання, надмірне випасання худоби. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах степової зони. Господарське та комерційне значення: Декоративне, волокнисте, ерозіофіл. Джерело: Генова, 1984; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кон- дратюк, Бурда, Чуприна, Хомяков, 1988; Красная кни- га, 1975; Рева, 1982; Редкие растения СССР: Справоч- ник, 1979; Ткаченко, Дідух, Генов та ін., 1998; ЧКУ, 1996. |