Гоголь Bucephala clangula (Linnaeus, 1758)
|
Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Один з 3-х видів роду; єдиний вид роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Репродуктивна частина ареалу у лісотундрі і тайзі Євразії та Пн. Америки. В Україні гніздиться групами на пн. Рівненської обл. і, можливо, на Шацьких оз., а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і АзовоЧорноморському узбережжі, переважно на Утлюцькому лимані та у пн. частині Сивашу. Чисельність і причини її зміни: У Європі складає 395–400 тис. ос. В Україні був численним на гніздуванні у плавнях Дніпра між Запоріжжям і Нікополем, але після затоплення Кінських і Базавлуцьких плавнів в останнє десятиріччя не трапляється. Кілька десятків пар гніздиться у Волинській та Рівненській обл., окремі пари — у заплаві середнього і нижнього Дніпра. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис. ос. і продовжує зменшуватись, вірогідно у зв`язку з підвищенням рівня Каспію і покращанням там умов зимівлі. Вирубування старих дуплистих дерев у заплавах річок і на берегах озер, затоплення заплав внаслідок будівництва ГЕС. Особливості біології та наукове значення: Прилітає у кінці лютого — на початку березня. Займає прісні водойми (озера, заплави великих рік), оточені лісом з дуплистими деревами; на зимівлі — морські затоки та ополонки на великих ріках і водосховищах. Пари утворює наприкінці зимівлі. Гнізда влаштовує виключно у дуплах дерев листяних порід; охоче заселяє штучні гніздівлі. Гніздо використовує кілька років. Кладку з 7–12 яєць відкладає з другої половини травня; насиджує самка (28 діб). Пташенята починають літати у кінці липня. Статевозрілим стає у 2 роки. Окремі особини влітку можуть знаходитись за межами репродуктивної частини ареалу (на Молочному лимані, Сиваші), де проходить їхнє линяння. На місця зимівлі прилітає пізно (зазвичай у 2-й половині грудня), утворює мішані зграї з іншими качками, які кочують уздовж узбережжя. Живиться личинками комах, молюсками, ракоподібними, а також дрібною рибою. Морфологічні ознаки: Маса: 570–895 г, довжина тіла: 325–360 мм, розмах крил: 620–690 мм. У самця тулуб білий, голова чорна з зеленим полиском та білою плямою біля дзьоба, дзьоб чорний. Самка, самець улітку і молодий птах темно-сірі, голова коричнева. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включено до ЧКУ (1994), Резолюції № 6 Бернської конвенції зі статусом 3, Бернської (Додаток ІІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. У місцях, зручних для гніздування виду, необхідно влаштовувати штучні гніздівлі, а також зберігати у заплавах річок старі дуплисті дерева. У місцях гніздування в Рівненській та Волинській обл. необхідно створити заказники загальнодержавного значення. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розмножується у зоопарках. Господарське та комерційне значення: Випадково здобувається. Джерело: Орлов, 1941, 1959; Кістяківський, 1957; Лысенко, 1967, 1972, 1991; Булахов, Мясоедова, 1968; Брагин, 1974; Степанян, 1975; Андрющенко, Горлов, Лысенко и др. 1998; Пилюга, Тилле, 1998; Бюллетень РОМ, 2004. Автор: В.І. Лисенко Малюнок: І.І. Землянських |