Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Капуста кримська Brassica taurica (Tzvelev) Tzvelev (B. sylvestris (L.) Miller subsp. taurica Tzvelev; B. sylvestris auct. non (L.) Mill.; B. incana auct. non Ten.)

Капуста кримська (Brassica taurica (Tzvelev) Tzvelev (B. sylvestris (L.) Miller subsp. taurica Tzvelev; B. sylvestris auct. non (L.) Mill.; B. incana auct. non Ten.)) Карта поширення Капуста кримська в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Реліктовий вид. Потребує подальших таксономічних досліджень.

Ареал виду та його поширення в Україні: Кримський ендемік. Поширений на Пд. березі Криму (центральна частина). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомий лише з трьох локалітетів: г. Аю-Даг (основний), мис Мартьян та Кучук-Ламбат (окол. смт. Новий Маяк). Основна, найбільша популяція виду виявлена на Аю-Дазі у 1967 р., представлена майже двома сотнями особин переважно дефінітивного стану; популяція біля Кучук-Ламбат (мабуть вторинного походження; виявлена в 1996 р.) включає 2 особини дефінітивного стану та біля двох десятків — віргінільного; на мисі Мартьян відома одна особина (виявлена у 1976 р.), яка, можливо, вже зникла.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, яка лімітується як природними (слабка конкурентна здатність виду, недостатнє насіннєве відтворення), так і антропогенними чинниками, зокрема порушенням екотопів внаслідок великого рекреаційного навантаження.

Умови місцезростання: Росте на скелях нижньої частини сх. схилу г. Аю-Даг у місцях накопичення у невеликій кількості ґрунту і значною кількістю щебенистого рухляку та на кам’янистих осипищах морського узбережжя. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 1–1,5 м заввишки (у стані плодоношення) з більш-менш здерев’янілим при основі і дуже потовщеним стеблом і зимуючими розетками листків. Трав’яна частина стебла прямостояча або висхідна, вгорі розгалужена, густо опушена (разом з черешками) дрібними простими, назад відхиленими волосками. Листки трохи м’ясисті, розеткові — черешкові, ліроподібні, верхні — цілокраї, з заокругленою верхівкою, розсіяно опушені короткими простими волосками. Квітки жовті, зібрані в багатоквіткові китиці, спочатку досить щільні, при плодах видовжені до 10–15 см завдовжки. Плід голий розкривний стручок. Цвіте у травні– липні, плодоносить у кінці липня — на початку вересня. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку, Додатку Бернської конвенції. Охороняється у ПЗ «Мис Мартьян» та заказнику загальнодержавного значення «Аю-Даг». Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Центральному НАН України ім. М.М. Гришка і Нікітському — ННЦ УААН ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, селекційне, ґрунтотвірне.

Джерело: Голубев, Маслова, 1985; Екофлора України, 2007; Косых, Усачева, 1986; Крайнюк, 1988; Красная кни- га СССР, 1984; Редкие растения и животные Крыма, 1988; Рыфф, 2000; Цвелев, 1969; ЧКУ, 1996.