Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Джміль вірменський Bombus (Thoracobombus) armeniacus Radoszkowski, 1877

Джміль вірменський (Bombus (Thoracobombus) armeniacus   Radoszkowski, 1877) Карта поширення Джміль вірменський в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 52 видів підроду Thoracobombus всевітньо поширеного (за ви-нятком Пд. Африки, Австралії та Нової Зелан-дії, куди завезений спеціально) роду Bombus (понад 250 видів). Один із 40 видів джмелів у фауні України.

Природоохоронний статус: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в україні: Вид поширений від Литви до передгір’я Па-міру і Тянь-Шаню, Казахстан, Мала Азія, За-кавказзя, пд. Зх. Сибіру. В Україні знайдений у Тернопільській, Черкаській, Херсонській, Кіровоградській, Донецькій, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській обл. та у Криму.

Чисельність і причини її зміни: Зустрічається дуже рідко. В більшості вка-заних точок в Україні зареєстровані лише поодинокі знахідки. Основними факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, луків або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами.

Особливості біології та наукове значення: Антофіл, живиться нектаром та пилком рос-лин, важливий запилювач багатьох рослин. Соціальний вид. Самки запліднюються сам-цями восени, після чого зимують, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніз-до. Особливості гніздування цього виду спе-ціально не вивчалися. За сезон розвивається одне покоління, яке складається із декількох виводків робочих особин, після чого виро-щується репродуктивне потомство. Літає з квітня до вересня.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла самок — 22–25 мм, самців — 15–17 мм. Щоки сильно подовжені. На спинці між крилами суцільна перев'язка із чорних волосків із чіткими краями. Краї за-дніх гомілок у чорних волосках. Все черевце за винятком останнього сегменту покрите жовтими волосками. Чоло і все тім'я в чор-них волосках.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому ПЗ («Хомутовський степ») та Чорноморсько-му БЗ. Необхідно створити заказники і нові заповідники в інших місцях мешкання виду.

Господарське та комерційне значення: Запилювач багатьох рослин, в тому числі та-ких, що культивуються в степовій зоні Укра-їни.

Джерело: Śnieżek, 1910; Скориков, 1922; Kuntze, Noskiewicz, 1938; Радченко, 1989; ЧКУ, 1994; Дугина, 2005; Ефре- мова, 2002; Williams, 1998. Автор: В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко