Джміль глинистий Bombus (Megabombus) argillaceus Smith, 1854
|
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 23 видів підроду Megabombus, всесвітньо поширеного роду Bombus (понад 250 видів), один із 40 видів джмелів у фауні України. Природоохоронний статус: Вразливий. Ареал виду та його поширення в україні: Широко поширений у центральній частині Палеарктики, в Україні зустрічається в бага-тьох областях та в Криму. Чисельність і причини її зміни: Загальна чисельність по Україні невідома. В основних біотопах зустрічається рідко. На окремих ділянках навесні можна спостері-гати до 10 молодих маток на 1 га. Основни-ми факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, лук або скошування рослин та заги-бель дорослих особин при обробках полів пестицидами. Чисельність також сильно скоротилася в результаті оранки вторинних біоценозів. Особливості біології та наукове значення: Антофіл, живиться нектаром та пилком рос-лин, полілект, запилювач багатьох рослин. Соціальний вид. Самки запліднюються сам-цями восени, після чого йдуть на зимівлю, а навесні кожна молода матка самостійно бу-дує гніздо на поверхні землі або в норах ми-шоподібних гризунів. Робочі особини цього виду не роблять окремих запасів пилку в гнізді, личинки харчуються через так звані кишені, які наповнюються свіжепринесеним пилком. За сезон розвивається одне поко-ління, що складається з декількох виводків. В одному гнізді вирощується 50–100 робо-чих особин та приблизно така ж кількість ре-продуктивних особин — самців та майбутніх маток. Літає з квітня до жовтня. Морфологічні ознаки: Тіло чорне, крила темні. Верхні краї бічних вічок знаходяться на рівні або вище верх-нього краю складних очей. Передня та зад ня частини мезосоми опушені жовтими волос-ками. Ширина перев'язки із чорних волос-ків між крилами небагато менша за ширину перев'язки з жовтих волосків на передній частині мезосоми. Метасома вкрита чорни-ми волосками. Довжина тіла самок — 20–23 мм, самців — 14–15 мм. Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в заповідниках степової та лісостепових зон. Необхідно створити за-казники і нові заповідники в інших місцях мешкання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: В умовах неволі розмноження ускладнене особливостями біології цього виду. В Ін-ституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України проведені поодинокі успішні екс-перименти по заснуванню гнізд матками у штучних умовах. Господарське та комерційне значення: Важливий запилювач багатьох квіткових рослин, у тому числі сільськогосподарських, таких як плодово-ягідні, баштанні культури. Джерело: Скориков, 1922; Осычнюк, Панфилов, Пономаре- ва, 1978; Радченко, 1989; ЧКУ, 1994; Williams,1998; Konovalova, 2008. Автор: В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко |