Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Береза темна Betula obscura A.Kotula (incl. B. kotulae Zaverucha; B. pendula Roth subsp. obscura (A.Kotula) Á.Löve, B. verrucosa Ehrh. subsp. obscura (A.Kotula) Á.Löve et D.Löve)

Береза темна (Betula obscura A.Kotula (incl. B. kotulae Zaverucha; B. pendula Roth subsp. obscura (A.Kotula) Á.Löve, B. verrucosa Ehrh. subsp. obscura (A.Kotula) Á.Löve et D.Löve)) Карта поширення Береза темна в Україні

Таксономічна належність: Родина Березові — Betulaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Центральноєвропейський вид з нез’ясованим таксономічним статусом. Таксономічна самостійність і доцільність виділення у видовому ранзі лишаються дискусійними.

Ареал виду та його поширення в Україні: Зрідка в Зх., Центральній та Східній Європі. В Україні спорадично трапляється на Прикарпатті, Поділлі, Поліссі, у Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Лв, Ів, Тр, Зк, Хм, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, трапляється здебільшого поодинокими особинами або групами по 2–3 дерева серед насаджень інших видів білокорих беріз.

Причини зміни чисельності: Суцільні вирубування лісу.

Умови місцезростання: У широколистяних та мішаних лісах, у складі піонерних угруповань березняків, на вогкуватих узліссях і галявинах, по краю підсушених боліт. В угрупованнях кл. Querco-Fagetea, Vaccinio-Piceetea, Alnetea glutinosae. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Дерево 9–12 м заввишки, з чорно-сірою, сірою або чорно-коричневою гладкою корою. Молоді гілки вкриті залозками, або іноді трохи опушені. Листки яйцеподібні, пилчасті або двічі пилчасті, шкірясті. Квітки зібрані в сережки. Плідні сережки циліндричні, 3–4,5 см завдовжки, 0,6–0,8 см діаметром, на коротких ніжках до 1 см завдовжки, повислі. Плід горішок з плівчастими крильцями; горішки довгастоеліптичні, світло-коричневі, плоскі по краях й опуклі по центру, тверді, однонасінні; крильця разом з горішком 2,8 мм завширшки, в 1,5– 2 рази ширші від горішка. Луски 4,2–5 мм завдовжки, 3,8–4,5 мм завширшки, з клиноподібною основою, бокові лопаті округлокутасті, дещо відхилені донизу; середня лопать 1,5–2 мм завдовжки. Цвіте у квітні– травні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у ПЗ «Розточчя», «Медобори» (філіал «Кременецькі Гори» ); у пам’ятці природи «Буковинка» (Надвірнянський р-н, Івано-Франківської обл.). Заборонено несанкціоновані лісогосподарські заходи в місцях виростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Заверуха, 1960, 1964; Скворцов, 1986; Стойко, Ященко, Кагало та ін., 2004.

Можливо, вас зацікавлять ще такі рослини: