Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал яйцеплідний Astragalus testiculatus Pall.

Астрагал яйцеплідний (Astragalus testiculatus Pall.) Карта поширення Астрагал яйцеплідний в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Рідкісний для України степовий вид на пн. та зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Степова зона, Кавказ, Сибір, Середня та Центральна Азія (Монголія). В Україні достовірно відомий лише з пд.-сх. частини: Луганської й Донецької обл. (Сіверськодонецький округ), але в літературі (мабуть, помилково) наводиться також для Херсонської обл. та Криму (Гірський Крим, Керченський п-ів). Адм. регіони: Дц, Лг, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: У Луганському ПЗ чисельність популяцій невисока. Вони малочисельні, невеликі за площею. Генеративні особини щорічно цвітуть і плодоносять. Життєвість особин висока й особини проходять усі етапи онтогенезу.

Причини зміни чисельності: Фрагментування та інсуляризація популяцій внаслідок антропогенних чинників. У більшості сучасних місцезнаходжень вид знаходиться на крайній межі толерантності до умов існування, а їх погіршення може спричинити зникнення популяцій виду.

Умови місцезростання: Степи, кам’янисті схили, зрідка на прирічкових пісках, кам’янистих осипах. Зростає в угрупованнях класів Festuco-Brometea та Sedo-Scleranthetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна сірувато-опушена рослина з розетковими чи напіврозетковими пагонами, розвиненим каудексом і стрижневою кореневою системою. Стебло розгалужене, з дуже вкороченими міжвузлями, 5–12 см заввишки. Листки 5–15 см завдовжки, непарнопірчасті, з 8–11 пар довгасто-еліптичних листочків. Квітконоси майже прикореневі. Приквітки ланцетні, не доходять до середини чашечки. Чашечка трубчаста, волохата від чорних і білих роздвоєних волосків; зубці чашечки ланцетні, в 2–4 рази коротші від її трубочки. Віночок 25–30 мм завдовжки, білуватий або рожево пурпуровий. Біб 10–20 мм завдовжки, овальний або широкоовальний, шерстисто опушений. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Потребує виявлення нових місцезнаходжень та моніторингу за станом популяцій. Занесений до переліку рідкісних, зникаючих і знищуваних видів флори Донбасу і рекомендований до заповідної охорони. Охороняється в Луганському ПЗ. Забороно збирання рослин та гербаризацію, випалювання, порушення місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Кондратюк, Бурда, 1979, 1980; Кондратюк, Бур- да, Остапко, 1985; Остапко, 2001; Yakovlev, Sytin, Roskov, 1996.