Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал щетинистий Astragalus setosulus Gontsch.

Астрагал щетинистий (Astragalus setosulus Gontsch.) Карта поширення Астрагал щетинистий в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Вузький регіональний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гірський Крим. Головне пасмо Кримських гір: масиви Айя, Демерджі, Свіданіє, Меганом. Адм регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька ізольованих популяцій. Загальна чисельність невідома, але спостерігається її щорічна динаміка. Популяція на північ від с. Привітне (г. Свіданіє) на початку 1980-х рр. налічувала майже 30 тис. особин, тоді як у 2002 р. тут були знайдені лише поодинокі рослини. Дані по інших популяціях відсутні.

Причини зміни чисельності: Розповсюдженню рослини заважає обмеженість відповідних екотопів. Чисельність значно змінюється щорічно завдяки флюктуаціям опадів.

Умови місцезростання: Росте виключно на конгломератах, серед відкритих сухих щебенистих схилів і на осипах з дуже розрідженими угрупованнями фриганоїдів, що ймовірно відносяться до кл. Sedo-Scleranthetea, на висоті 500-1000 м н. р. м. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина або напівкущик до 10 см заввишки з підведеними жорстковолосистими пагонами. Листки непарнопірчасті, 3-4 см завдовжки, з 5-7 парами ланцетних листочків 0,7-1,2 см завдовжки, густо відстовбурчено м’яко опушені. Черешки коротші вісі, як і вісь опушені. Квітконоси в 1,5-2 рази коротші листків або дорівнюють їм. Головчасті китиці 2-4 см в діаметрі. Квітки майже сидячі, приквітки лінійно-шиловидні, віночок 15-18 мм, фіолетовий, чашечка 12-14 мм. Цвіте наприкінці травня-початку червня, плодоносить у червні. Плід — довгастий біб до 1 см завдовжки, на верхівці гострий, здавлений з боків, м’яко- і білокоротковолосистий, містить 5-6 насінин. Цвіте у травні, плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського Червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється в заказниках загальнодержавного значення «Мис Айя» та «Урочище Демерджі». Заборонено збирання рослин, гербаризацію, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне.

Джерело: Ена, 2001; Косых, Голубев, 1983; ЧКУ, 1996.