Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал зігнутий Astragalus reduncus Pall. (A. concavus Boriss.)

Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall. (A. concavus Boriss.)) Карта поширення Астрагал зігнутий в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Причорноморсько-прикаспійський степовий вид з фрагментованим ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн. Причорномор’я, Крим, Передкавказзя, Нижнє Поволжя. В Україні: Присивашшя, Крим (Степовий, Керченський та Тарханкутський п-ови). Адм. регіони: Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції диз’юнктивні з компактнодифузною просторовою структурою. Щільність популяції — 1–3(5) особин на 1 м2. Чисельність незначна. Віковий спектр правосторонній, максимумом припадає на генеративну фазу. Насіннєва продуктивність задовільна, хоча поновлення в умовах посиленої антропопресії незадовільне і не забезпечує повноцінного відтворення популяцій.

Причини зміни чисельності: Фрагментарність ареалу, ізольованість місцезростань, скорочення характерних для виду екотопів внаслідок розорювання, надмірний випас.

Умови місцезростання: Сухі степи, кам’янисті схили. Рослина входить до складу полинових і полиновотипчакових угруповань кл. Festuco-Brometea (порядок Festucetalia valesiacae). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний полікарпик 10–30 см заввишки з стрижневою кореневою системою та здерев’янілим каудексом. Стебло нерозвинене або малорозвинене 2–5 см заввишки, із вкороченими меживузлями, коротко шорстко-опушене. Листки 6–15 см завдовжки, в прикореневій розетці, з 15–22 парами яйцеподібних, довгасто-оберненояйцеподібних, на верхівці тупих, закруглених, зверху голих, знизу густо опушених листочків, 3–9 мм завдовжки, 2–5 мм завширшки. Квітконоси 15–21 см завдовжки, майже дорівнюють листкам. Грона 5–15-квіткові, головчасті. Чашечка трубчаста, опушена білими і чорними волосками, її зубці ланцетно-лінійні, коротші за трубку. Віночок блідо-жовтий, або злегка фіолетово забарвлений, 18-20 мм завдовжки. Боби довгасті або лінійно-довгасті, серпастоабо дугасто-вигнуті, біловолосисті, 10–20 мм завдовжки. Цвіте в квітні–травні, плодоносить у травні–червні. Розмножується насінням та поділом каудекса.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється на території БЗ «Асканія-Нова». Необхідно розширити мережу заповідних територій, здійснювати моніторинг популяцій, вирощувати в ботанічних садах. Заборонено збирання, порушення умов місцезростань, розорювання ділянок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, протиерозійне.

Джерело: Европейский красный список животных и расте- ний..., 1992; Мосякін,1999; Новосад, 1992; Опред- елитель высших растений Крыма, 1972; Флора европейской части СССР, 1987; Флора СССР, 1945; Walter, Gillet, 1998.