Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал понтійський Astragalus ponticus Pall.

Астрагал понтійський (Astragalus ponticus Pall.) Карта поширення Астрагал понтійський в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Понтичний степовий вид на пн. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Мала Азія, Балкани, Понтійська провінція Причорномор’я, Нижній Дон, Передкавказзя, Крим. В Україні — степова зона, зх. та сх. частини Пд. берегу Криму. Ізольоване місцезнаходження біля с. Устя Кам’янецьПодільського р-ну Хмельницької обл. в місці впадіння р. Смотрич у р. Дністер. Адм. регіони: Хм, Кд, Дн, Дц, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, площею від кількох десятків до сотень м2, мають диз’юнктивне поширення, нечисельні. Щільність низька, до 5–10 особин на 100 м2. Структура популяцій не досліджена.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, слабка конкурентна здатність, вразливість до дії антропогенного тиску. Урбанізація призводить до зникнення окремих популяцій (наводився з окол. мм. Кіровограду, Запоріжжя, Миколаєва, Дніпропетровська де зник).

Умови місцезростання: Сухі, еродовані, змиті, чорноземні та коричневі, збагачені карбонатами ґрунти, кам’янисті скелі, осипи, щебенисті схили, сланці. Ценофоб. Порушені степові угруповання кл. Festuco-Brometea та порядку AlyssoSedetalia. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина заввишки до 1 м. Каудекс, стрижнекореневий. Стебла прямостоячі поодинокі або кілька, борозенчасті, короткоопушені. Листки непарнопірчасті 10–25 см завдовжки, 4–6 завширшки, з 30–40 довгастоовальними чи довгастояйцеподібними листочками (0,8–2 см завдовжки та до 1 см завширшки). Суцвіття густі, овальноциліндрічні, багатоквіткові грона на вкорочених (1–1,5 см) квітконосах в пазухах листків. Прицвітки ланцетні, загострені, 1–1,8 см завдовжки, перевищують чашечку, яка м’якоопушена. Віночок жовтий, до 20 мм завдовжки. Боби оберненояйцеподібні, стиснуті, двогнізді, опушені білими волосками, до 7 мм завдовжки. Насінини 3 мм завдовжки, овальні, гладенькі, коричневі. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні– серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Картування та досліджування динаміки популяцій. Культивування. Заборонено знищення місць зростання, будівництво, терасування та заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, кормове, протиерозійне.

Джерело: Флора УРСР, 1954.