Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал Геннінга Astragalus henningii (Steven) Boriss. (incl. A. novoascanicus Klokov, A. buchtormensis auct. non Pall.)

Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Steven) Boriss. (incl. A. novoascanicus Klokov, A. buchtormensis auct. non Pall.)) Карта поширення Астрагал Геннінга в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Причорноморсько-прикаспійський степовий вид з фрагментованим ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Причорномор’я, Нижнє Поволжя, Передкавказзя. В Україні — від Одеси до Тарханкутського і Керченського п-вів. Адм. регіони: Дн, Хр, Дц, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції диз’юнктивні з дифузною просторовою структурою. Щільність популяцій 1–3(5) особин на 10 м2. Чисельність незначна, популяції стійкі. Віковий спектр повночленний, правосторонній з максимумом на особинах генеративної фази.

Причини зміни чисельності: Фрагментарність ареалу, ізольованість популяцій, скорочення характерних для виду екотопів внаслідок розорювання та заліснення, надмірні навантаження випасання.

Умови місцезростання: Степи, вапнякові і крейдяні відшарування, на чорноземних та кам’янисто-щебенистих хрящуватих ґрунтах. Рослина входить до складу різнотравно-типчаково-ковилових, типчаково-ковилових та петрофітно-степових угруповань кл. Festuco-Brometea (союз Astragalo-Stipion). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна безстеблова рослина, 10–30 см заввишки з стрижневим коренем. Листки з 15–27 парами ланцетно-довгастих, загострених, частіше вздовж складених, світло-зелених, зверху голих, зісподу опушених листочків. Грона рідкі, 2–5-квіткові, на тонких пазушних, коротших за листки квітконосах. Чашечка 11– 15 мм завдовжки, трубчасто-лійкоподібна, з ланцетно-шилоподібними зубцями, відлегловолосиста. Квітки зеленкувато-жовті, прапорець довгастий, на верхівці з виїмкою, зверху голий. Боби еліптичні, з коротким шилоподібним носиком, здуті. Цвіте в квітні–травні, плодоносить в травні–липні. Розмножується насінням та партикуляцією каудекса.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється на території БЗ «Асканія-Нова», відділення «Хомутовський степ» Українського степового ПЗ, ботанічного заказника місцевого значення «Михайлівський» (Миколаївська обл.). Для збереження виду необхідно розширити мережу заповідних територій, здійснювати моніторинг популяцій, вирощувати в ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань (розорювання степів та штучне заліснення територій).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, кормове.

Джерело: Европейский красный список животных и растений, 1992; Крицкая, 1976; Мосякін, 1999; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора европейской части СССР, 1987; Флора СССР, 1945; Walter, Gillet, 1998.