Астрагал безстрілковий Astragalus exscapus L.
|
Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Наукове значення: Середньоєвропейсько-середземноморський вид на сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я (від пд.-зх. Іспанії до Балкан), Середня Європа, Молдова. В Україні: пн.-зх. Причорномор’я (крайній зх.). Адм. регіон: Од. Чисельність та структура популяцій: Відомий лише з двох місцезростань: Одеська обл. (смт. Тарутине; с Розівка Красноокнянського р-ну). Популяції диз’юнктивні, переважно з дифузною просторовою структурою. Щільність популяцій 1–3(5) особин на 1 м2. Чисельність популяцій незначна, але стабільна. Віковий спектр повночленний, з переважанням особин генеративнї фази. Причини зміни чисельності: Природні: ізольованість популяцій, низька схожість насіння, ураження його шкідниками; антропогенні: скорочення екотопів внаслідок розорювання та заліснення, надмірний випас. Умови місцезростання: Степи, вапнякові відшарування на чорноземних, суглинистих та кам’янистощебенистих ґрунтах. Рослина входить до складу різнотравно-злакових та петофітностепових угруповань кл. Festuco-Brometea (союз Astragalo-Stipion). Ксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний стрижнекореневий багаторічник. Рослини безстеблові або майже безстеблові (із вкороченими меживузлями), 10–35 см заввишки. Листки в прикореневій розетці, непарно-пірчасті, з 12–18 парами яйцеподібно-еліптичних або довгастих шовковисто опушених листочків. Грона 2–5 см завдовжки, 2–9-квіткові, сидячі або на коротких, до 5 см завдовжки, пазушних квітконосах. Чашечка 17–19 мм завдовжки, трубчасто-дзвоникувата із лінійними зубцями. Віночок жовтий, прапорець і крила голі. Боби майже сидячі або на коротенькій ніжці, довгасто-еліптичні або еліптичні, м’якопухнасті, в поперечному розрізі більш-менш тригранні, злегка здуті. Цвіте в травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням та поділом кореневищ. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно вивчити поширення виду в Україні, створити заповідні об’єкти в місцезнаходженнях виду (окол. смт. Тарутине та на схилах долини р. Ягорлик поблизу с. Розівка), вирощувати в ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, гербаризацію, порушення умов місцезростань (терасування та заліснення схилів, надмірний випас худоби). Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне. Джерело: Крицкая, 1976; Определитель высших растений Молдавской ССР, 1975; Флора европейской части СССР, 1987; Флора СССР, 1945; Chater, 1968. |