Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall.

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) Карта поширення Астрагал шерстистоквітковий в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид на пн.-зх. межі ареалу в ізольованих оселищах.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений на пд. Ср. (Угорщина), Сх. Європи, у Пд. Європі й на Балканах, у Передкавказзі. В Україні — Лісостеп і Степ (смуга різнотравно-типчаково-ковилових степів та пн. частина смуги типчаково-ковилових степів), Крим (рідко). Адм. регіони: Кв, См, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: У популяціях, особливо степової зони, кількість особин мала, однак після зняття пасовищного навантаження їх кількість збільшується і популяції стають повночленними. Внаслідок антропогенного впливу чисельність виду скорочується.

Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, терасування та заліснення схилів, випалювання, випасання худоби, заготівля рослин як лікарської сировини.

Умови місцезростання: Остепнені та кам’янисті схили, зарості степових чагарників (кл. Rhamno-Pruneteae), узлісся та галявини байрачних лісів. Трапляється у складі лучно-степових (союз Fragario viridisTrifolion montani), степових (Astragalo-Stipion, Festucion valesiacae) та петрофітно-степових (Artemisio marschalliani-Elytrigion intermediae) фітоценозів. Зростає на степових схилах переважно балкових систем та долин річок. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна 10–40 см заввишки, безстеблова або з розвиненим стеблом рослина, густо опушена довгими м’якими волосками. Листки 10–20 см завдовжки, непарнопірчасті, з 21–37 листочків; листочки довгастояйцеподібні або овальні. Квітки яскраво-жовті, зібрані в щільні, головчасті суцвіття, квітконоси відстовбурчено волосисті, не перевищують листків. Біб до 1 см завдовжки, волохатий, яйцеподібний. Цвіте у червні–серпні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється на території відділення «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ, ПЗ «Єланецький степ», РЛП «Гранітно-степове Побужжя» (Миколаївська обл.) та «Нижньоворсклянський» (Полтавська обл.), в ряді заказників та пам’яток природи місцевого значення. Заборонено розорювання, терасування та заліснення степових ділянок, надмірний випас худоби, збирання рослин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вид введено в культуру (вирощують на плантаціях як лікарську рослину), культивують в Криворізькому та Кременецькому ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Байрак, Стецюк, 2005; Коротченко, 2001; Кучеревський, 2001; Тарасов, 1999; Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Рідкісні й зникаючі рослини Луганської області, 2003; ЧКУ, 1996.