Аспленій Білло Asplenium billotii F.W.Schultz. (Asplenium obovatum Viv. subsp. lanceolatum auct. non (Fiori) P.Silva)
|
Таксономічна належність: Родина Аспленієві — Aspleniaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Середземноморсько-середньоєвропейський вид у диз’юнктивній частині ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична та Середня Європа, Средземномор’я, Пд. берег Криму (г. Аю-Даг, Кастель). Адм. регіон: Кр. Чисельність та структура популяцій: Відомі лише дві популяції, які складаються з небагатьох рослин. Виявляє тенденцію до скорочення чисельності особин і кількості місцезростань. Причини зміни чисельності: Курортне будівництво, рекреаційне навантаження, розробка кар’єрів. Умови місцезростання: У розщілинах габбро-діабазових скель на намивних глинах, на приморських схилах г. Аю-Даг і біля підніжжя г. Кастель (угруповання класу Asplenietea trichomanis); ці місцезнаходження є реліктовими, далеко відірваними від основного ареалу. Мезофіт, кальцефоб. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав‘яна рослина 10–20 см заввишки. Кореневище повзуче або пряме. Вайї зимуючі, довгасто-ланцетні, найнижчі сегменти першого порядку помітно коротші від наступних; пластинка ваї вдвічі перевищує черешок. Черешок при основі потовщений, соруси розміщені на краю сег-ментів. Спороносить у липні–вересні. Розмножується вегетативно і спорами. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ландшафтному заказнику «Аю-Даг». Заборонено несанкціоноване збирання рослин, порушення умов зростання, господарське використання територій — розробка кар’єрів, будівництво, облаштування рекреаційних пунктів. Потребує режиму абсолютної заповідності та заказного. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне. Джерело: Екофлора України, 2000; Сазонов, 1986; Флора европейской части СРСР, 1974; Хорология флоры Украины, 1986; Цвелев, 1969. |