Орлики трансильванські Aquilegia transsilvanica Schur
|
Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Наукове значення: Рідкісний ендемічний високогірний вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у високогір’ї Пд. та Сх. Карпат на території Румунії та України. В Україні — Ґорґани (г. Негровець) та Чивчин (г. Великий Камінь, Джогульський перевал). Адм. регіони: Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька популяцій. Популяції невеликі за розмірами й фрагментовані, переважно з неповночленними віковими спектрами. Чисельність — 3–5 рослин на 1 м2. Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, обмеженість відповідних субстратів. Умови місцезростання: Верхня частина лісового та субальпійський пояс на висоті 900–1450 м н. р. м., на схилах різної експозиції, переважно на ґрунтах, багатих на вапно, у тому числі на відслоненнях та осипищах, в асоціаціях Adenostyletum-Aconitetum й Festucetum versicoloris (кл. Elyno-Seslerietea) та кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з стрижневою кореневою системою, галузистим каудексом та напіврозетковими надземними пагонами. Стебла численні, улиснені більш чи менш рівномірно, 20–40 см заввишки. Листки на довгих черешках, з двічі-трійчастими пластинками, листочки елліптичні, 20–30 х 7–10 мм. Суцвіття верхівкові розлогі, волотеподібні, малоквіткові. Оцвітина переважно темнофіолетова. Плоди листянки. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмноження виключно насінневе. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у НПП «Синевир». Встановлено моніторинг за популяцієїю на Негровці. Заборонено збирання рослин та порушення умов зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Мали- новський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976. |