Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Орлики чорніючі Aquilegia nigricans Baumg.

Орлики чорніючі (Aquilegia nigricans Baumg.) Карта поширення Орлики чорніючі в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Високогірний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середньоєвропейський вид, поширений у високогір’ї Альп, Балкан, також у Пд. та Сх. Карпатах на території Румунії та України. В Україні — Свидовець (гг. Драгобрат, Геришаска), Мармарош (гг. Петрос, Нєнєска), Горґани (г. Негровець) та Буковинські Карпати (верхів’я рр. Білого Черемошу та Сучави). Адм. регіони: Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Популяції ізольовані гірськими долинами рік. Більшість популяцій невеликі за розмірами (від 20 до 100 м2), але переважно з повночленними віковими спектрами, з ювенільними та імматурними рослинами. Чисельність — переважно 3–5 рослин на 1 м2, іноді особини поодинокі.

Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, обмеженість відповідних субстратів, господарська діяльність людини.

Умови місцезростання: Верхня частина лісового та субальпійський пояс на висоті 900–1800 м н. р. м., на схилах різної експозиції, переважно на слабко задернованих ділянках, відслоненнях та осипищах, в асоціаціях Cystopteridetum fragilis й Saxifrago-Festucetum versicoloris (кл. Asplenietea trichomanis, Elyno-Seslerietea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з стрижневою кореневою системою, галузистим каудексом та напіврозетковими надземними пагонами. Стебла численні, улиснені більш чи менш рівномірно, 20–40 см заввишки. Листки на довгих черешках, з двічі-трійчастими пластинками, листочки елліптичні, 20–30 х 7–10 мм. Суцвіття верхівкові, розлогі, волотеподібні, малоквіткові. Оцвітина переважно темнофіолетова. Плоди листянки. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмноження виключно насінневе.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ, НПП «Синевир» та у ландшафтному заказнику «Чорний Діл». Доцільно встановити моніторинг за усіма популяціями виду. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Карпатські сторінки «Червоної книги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Мали- новський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976.