Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Антофора чорновійчаста Anthophora (Lophanthophora) atricilla Eversmann, 1852

Антофора чорновійчаста (Anthophora (Lophanthophora) atricilla  Eversmann, 1852) Карта поширення Антофора чорновійчаста в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 32 видів підроду Lophanthophora всесвітньо поширеного роду Anthophora (418 видів), один з 27 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Пд.-сх.-європейський та середньо азіатський вид. Поширений в зоні сухих степів, напівпустель та пустель Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменії. Також є відомості про його знаходження у Єгипті, Туреччині, Пакистані, Китаї. В Росії відомий з Калмикії та Волгоградської обл. В Україні відмічений лише в Криму (в районі оз. Сиваш та околицях м. Джанкой), де проходить західна межа ареалу виду.

Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісний вид. Останні знахідки датовані 1928–1929 роками 20-го сторіччя. Чисельність невідома. Зникає внаслідок зменшення площ пустельних степів біля озеру Сиваш.

Особливості біології та наукове значення: Генерація однорічна. Дорослі особини зустрічаються в кінці травня–середині липня. Антофіл. Віддає перевагу спеціалізованим зигоморфним квіткам. Гніздування не відоме. Інші представники підроду Lophanthophora будують підземні гнізда з сильно нахиленими або майже вертикально орієнтованими комірками, які розташовуються наприкінці основного ходу гнізда. У комірки самки запасають рідкий корм із суміші пилку та нектару, на якому зверху плаває яйце. Стінки комірки та її кришка зсередини вкриті воскоподібним секреторним матеріалом.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла 17–20 мм. Голова, груди, 1 та 2 тергуми у самців та 1-й тергум самок вкриті досить довгими біло-жовтими волосками, які у самок на 2–3 тергумах майже лускоподібні. Решта тергумів слабко опушені, чорні. Голова спереду у обох статей з жовтим малюнком. Перший членик задньої лапки самок із внутрішньої сторони вкритий густими чорними волосками, на вершині з пучком довгих чорних волосків. Самець зовні схожий на самку, на вершині 3-го тергуму має оторочку з білих волосків. На кінцевих члениках середніх лапок самців знаходяться пучки довгих чорних волосків.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Окремо в Україні не охороняється. Необхідне створення на пн. Криму на залишках сухих степів в місцях можливого знаходження виду охоронюваних територій для збереження комплексу пустельних видів тварин і рослин.

Господарське та комерційне значення: Запилювач багатьох видів квіткових рослин. В комерційних цілях не використовується.

Джерело: Попов, 1967; Мариковская, 1981; Радченко, 1984; Brooks, 1988. Автори: В.Г. Радченко, М.О. Філатов Фото: В.Г. Радченко