Гуска мала (гуска білолоба мала) Anser erythropus (Linnaeus, 1758)
|
Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качині (Anatidae). Один з 4-х видів роду, зокрема у фауні України. Підвидів не утворює. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Внутрішні тундри і лісотундри Євразії від Норвегії до Чукотського хребта. Зимує на Пд.-сх. Каспії, у Азово-Чорноморському р-ні, пн.-зх. Європі, Китаї. В Україні під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Пн.-зх. Приазов’ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у пд. частині Сивашу. Чисельність і причини її зміни: Трапляється на прольоті окремими групами по 3–7, зрідка до 20–30 ос., іноді зграями до 50–300 ос., переважно з іншими видами гусей. Світова чисельність не перевищує 30 тис. ос. Останніми роками відбувається збільшення чисельності виду на міграціях та зимівлі у пн.-зх. Приазов’ї, що пов`язано з погіршенням умов зимівлі на Каспії. До причин зміни чисельності належать: трансформація біотопів у місцях зимівлі, браконьєрство, винищення під час линяння на місцях гніздування, розлякування птахів у репродуктивний період. Особливості біології та наукове значення: Весняна міграція в Україні з середини березня до початку травня. Восени з’являється в середині або кінці вересня. В АзовоЧорноморському р-ні трапляється до грудня. Гніздові біотопи — схили берегів річок, вкриті густою рослинністю. На зимівлі та міграціях тримається різних типів водойм. Живиться переважно рослинною їжею. Морфологічні ознаки: Маса — 1,3-2,3 кг, довжина тіла — 51–60 см, розмах крил — 1215–1340 мм. У дорослого тулуб темно-бурий, черево і підхвістя білі, на лобі велика біла пляма (заходить на тім`я), навколо ока голе жовте кільце; дзьоб (коротший за 40 мм — головна відмінність від гуски білолобої) та лапи рожеві. Молоді птахи буруваті, без білої плями на лобі. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, у Додаток І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, у Додаток І Боннсь кої конвенції, Додаток II Бернської конвенції і угоди AEWA. Виконується міжнародна програма реінтродукції в природу в Лапландії. В Україні разом з іншими водоплавними птахами охороняється на об’єктах природно-заповідного фонду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Успішно розмножується в умовах неволі, але в Україні не розводять. Господарське та комерційне значення: Раніше була об’єктом спортивного полювання. Джерело: Сыроечковский, 1990; Лисенко, 1991, 2000; Гурто- вая, 1995; Морозов, 1995; Дегтярев, Перфильев, 1996; Морозов, Поярков, 1996; Фесенко, Архипов, 1996; Derek, Rose, 1996; Jesper Madsen., 1996; Ан- дрющенко, Горлов, Лысенко и др. 1998; Костин та ін., 1998 |