Вітеринка нарцисоквіткова (анемона нарцисоквіткова) Anemone narcissiflora L. (incl. A. laxa (Ulbr.) Juz.)
|
Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Високогірний вид з диз’юнктивним ареалом. Ареал виду та його поширення в Україні: Циркумполярний, диз’юнктивно поширений вид (Європа, Кавказ, Центральна Азія, Далекий Схід, Сх. Китай, Пн. Америка), переважно на гірських луках. В Україні — Карпати (вершини на Чорногорі, Свидівці, Мармароші, Ґорґанах і Чивчинах), Подiлля, й одне — у Криму (можливо, інтродуковане). Адм. регіони: Лв, Ів, Зк, Чц, Кр. Чисельність та структура популяцій: Відомо близько 30 популяцій у високогір’ї Карпат, 3 популяції у Прикарпатті й Поділлі (решта зникли протягом останніх 50 р.) й одну на Нікітській яйлі, де рослини, можливо, були інтродуковані. Більшість популяцій невеликі (від 20 до 100 м2), часто з неповночленними віковими спектрами, але іноді є ювенільні та імматурні особини, чисельністю переважно 5–15 рослин на 1 м2. Причини зміни чисельності: Вузька еколого-ценотична амплітуда, обмеженість відповідних субстратів, господарська діяльність. Умови місцезростання: У Карпатах в субальпійському поясі (1600– 2000 м н. р. м.), поблизу вершин переважно на стрімких й слабко задернованих схилах різної експозиції та осипищах (кл. Asplenietea trichomanis, кл. Elyno-Seslerietea (порядок Arabidetalia caeruleae)). У Прикарпатті та на Поділлі — на лучних степах (союз Cirsio-Brachypodion pinnati кл. Festuco-Brometea). Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з мичкуватою кореневою системою, короткими кореневищами та напіврозетковими моноподіальними надземними пагонами. Стебла 10–50 см заввишки, з прикореневою розеткою й приквітковим покривалом. Прикореневі листки з трійчасто-розсіченими пластинками п’ятикутної чи майже округлої форми. Суцвіття зонтикоподібні, іноді квітки поодинокі. Листків приквіткового покривала три чи більше, вони сидячі, тринадрізні чи роздільні, ромбічноовальні. Оцвітина біла. Плоди багатогорішки. Цвіте у червні–липні, плодоносить у липні– серпні. Розмноження виключно насіннєве. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ, НПП «Синевир» та у ландшафтному заказнику «Чорний Діл» та інших заповідних об’єктах. Доцільний моніторинг загрожуваних популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов зростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Рослини зрідка культивують на присадибних ділянках та в ботанічних садах. Господарське та комерційне значення: Декоративне. Джерело: Екофлора України, 2000; Зиман, 1978; Зиман 1985; Карпатські сторінки «Червоної книги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Мали- новський, Царик, Кияк та ін., 2002; Чопик, 1976. |