Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Андрена ошатна Andrena (Poliandrena) ornata Morawitz, 1866

Андрена ошатна (Andrena (Poliandrena) ornata Morawitz, 1866) Карта поширення Андрена ошатна в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Андреніди (Andrenidae). Один із 33 видів палеарктично-палеотропічного підроду Poliandrena всесвітньо поширеного роду Andrena (близько 1500 видів). Один із 170 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Відомий з Волгоградської, Самарської та Оренбурзької обл. Росії, Карагандинської, Цілиноградської обл., Західно-Казахстанського й Південно-Казахстанського країв Казахста-ну, Башкирії, Малого Кавказу. В Україні знайдений лише в Криму (Казантипському ПЗ та на мисі Чауда).

Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісний вид. Чисельність знижується через різке зменшення степових ділянок, викошування кормових рослин або випасання на них свійських тварин.

Особливості біології та наукове значення: Вид має 2 генерації, літає з початку травня до середини вересня. Перерва між генераціями припадає на липень. Трофічні зв'язки: перша генерація зустрічається на квітках різноманітних рослин, а друга — на квітках Crinitaria villosa (L.) Grossh. Гніздування не відоме.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла самки 10–11 мм. Тіло чорне, блискуче. Крила слабко затемнені. Наличник випуклий, посередині блискучій. Опушення голови, грудей і боків тергумів біле або сіро-біле, довге і рідке, іноді з домішкою темних волосків. Середина щитка майже не опушена, блискуча. 2 та 4 тергуми самок на боках з чіткими білими плямами з волосків, довжина яких зменшується від другого до четвертого. Апікальні краї стернумів мають бахромку з білих довгих волосків. Гомілкова сумка сірувато-біла з чорними або коричнево-чорними волосками на вершинному краї. Анальна торочка коричнева до чорної, з домішками сірувато-білих волосків на боках. Наличник самця світло-жовтий, вкритий густими сніжно-білими волосками, білі плями на тергумах не такі чіткі, як у самок, краї тергумів майже прозорі. Довжина тіла самця 9–10 мм.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в Казантипському ПЗ. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду та охороняти його кормові рослини.

Господарське та комерційне значення: Має значення як запилювач різних видів степових рослин. У комерційних цілях не використовується.

Джерело: Gusenleitner, Schwarz, 2002; Радченко, Иванов, Бу- дашкин, 2005; Радченко, 2005. Автори: В.Г. Радченко, С.П. Іванов Фото: В.Г. Радченко