Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий) Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (Orchis morio L.)
|
Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Рідкісний вид на східній межі ареалу, із складним циклом розвитку. Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Карпати (Ґорґани, Вулканічний хребет, Чивчини, Чорногора), Прикарпаття, Розточчя, Опілля, Поділля, пд. Полісся, Лісостеп, Крим, по долинах річок — у Степовій зоні. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Пл, Хр, Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції здебільшого численні, але з поодиноких, переважно генеративних особин. Численну популяцію відмічено в окол. м. Житомир (лісовий сінокіс, біля 1 га, зростає близько 200 особин). В Криму — тенденція до скорочення. Причини зміни чисельності: Раннє сінокосіння, випас, меліорація, викопування, зривання квітучих рослин, руйнування біотопів. Умови місцезростання: В Карпатах — на рівнині і в нижній гірській смузі в поясі передгірських та гірських лісів; на узліссях і галявинах у дубово-грабових та дубово-в’язово-грабових лісах, на лучностепових схилах в угрупованнях кл. FestucoBrometea, Scheichzerio-Сaricetea nigrae, Moliniо-Arrhenatheretea, Nardo-Callunetea. На рівнині — на торф’янистих луках та узліссях. В Криму — луговини, лісові галявини і чаїри, щебенисті осипи (угруповання кл. MoliniоArrhenatheretea, рідше Trifolio-Geranietea та кл. Festuco-Brometea). Мезофіт, геліофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–35 см заввишки. Бульби кулясті. Листки (4–7) скупчені при основі стебла, ланцетні, сизо-зелені, відігнуті, тупі; вище — дрібніші, загострені. Суцвіття коротке, овальне або циліндричне, не густе. Квітки фіолетово-пурпурові зі слабким запахом. Губа розділена на три рівні лопаті, ширші за довжину, середня — тупо обрізана. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням, іноді вегетативно (дочірніми коренебульбами). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Чорноморському та Карпатському БЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри» та «Сколівські Бескиди» НПП. Заборонено збирання, порушення екотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, інтродукується в Криму. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське. Джерело: Заверуха, Андриенко, Протопопова, 1983; Крічфалу- шій, Будніков, Мигаль, 1999; Куваев, Денисова, Лукс, 1984; Малиновський, Царик, Кияк, 2002; Орлов, 2005; Собко, 1989; Собко, Гапоненко, 1996; Стойко, Ященко, Кагало та ін., 2004; |