Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Мухомор щетинистий Amanita solitaria (Bull.) Fr.

Мухомор щетинистий (Amanita solitaria (Bull.) Fr.) Карта поширення Мухомор щетинистий в Україні

Таксономічна належність: Родина Мухоморові — Amanitaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразія. В Україні відомий з Правобережного Полісся (пн. окол. Києва, Пуща-Водиця), Правобережного Лісостепу (Київ, Голосіїв; пд. окол. Києва, Конча-Заспа, заказник «Лісники»; Канівські дислокації в Черкаській обл.; заказник загальнодержавного значення «Савранський ліс» в Одеській обл.), Лівобережного Лісостепу (окол. с. Капустинці Липоводолинського р-ну Сумської обл. та Михайлівки Диканського р-ну Полтавської обл.), Правобережного злаково-лучного Степу (Вознесенське л-во у Вознесенському р-ні Миколаївської обл.) та Пд. берега Криму (окол. Ялти, поблизу «Галявини казок»). Адм. регіони: Кв, См, Чк, Пл, Од, Мк, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці.

Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів через вирубування лісів та витоптування.

Умови місцезростання: Широколистяні (дубові, кленові) та мішані (березово-соснові) ліси.

Загальна біоморфологічна характеристика: Шапинка майже напівкуляста, з віком опуклорозпростерта, білувата, в центрі світловохриста, блискуча, густо вкрита опуклими щетинистими лусочкоподібними бруднобілими бородавками (залишки загального покривала), з гладким пластівчастим краєм, 15–16 см в діаметрі. Пластинки вільні, густі, білуваті, згодом набувають зеленкуватожовтого відтінку. Спори 9–11×6,5–7,5 мкм, яйцеподібні, широкоеліпсоїдні, безбарвні. Ніжка 6–14×1,0–3 см, циліндрична, донизу потовщена, коренеподібно витягнута біля основи, вкрита концентричними рядами білуватих пластівців, з верхівковим білим, тонким, трохи смугастим кільцем, з прирослою до ніжки біля основи сіруватою, трухлявою вольвою. М’якуш білий, на зламі кремовий (по периферії шапинки), з неприємним запахом, без особливого смаку. Плодові тіла з’являються у липні–жовтні. Мікоризоутворювач.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Канівському ПЗ та заказниках загальнодержавного значення «Лісники» й «Савранський ліс». Необхідно вести пошук нових місцезнаходжень та брати їх під охорону.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Мікоризоутворювач. Продуцент біологічно активних речовин.

Джерело: Вассер, 1992; Визначник грибів України, 1979; Зе- рова, 1959; Красная книга СССР, 1984.