Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Бурачок савранський Alyssum savranicum Andrz. (~ A. tortuosum aggr.)

Бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz. (~ A. tortuosum aggr.)) Карта поширення Бурачок савранський в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Причорноморський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Європа (пд.). В Україні: у Причорномор’ї (басейн р. Пд. Буг та в пониззі р. Дніпра). Адм. регіони: Од, Мк, Хс.

Чисельність та структура популяцій: Дуже незначна, рослини трапляються поодинці або нечисельними групами; в деяких місцезнаходженнях зникає.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування місць зростання унаслідок господарської діяльності, високе рекреаційне навантаження на піщаних аренах та природні чинники: стенотопність, понижена конкурентна спроможність виду.

Умови місцезростання: Сухі другі борові тераси, бідні піщані ґрунти в розріджених угрупованнях кл. Festucetea vaginatae. Геліофіт. Ксерофіт (псамофіт).

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Дрібний напівкущик 0,1–0,3 м заввишки, густо зірчастоопушений. Стебло висхідне, при основі здерев’яніле, розгалужене, безрозеткове. Листки довгастооберненояйцеподібні, поступово звужені в черешок, зверху сірозеленуваті, знизу сіроповстисті від зірчастих волосків. Квітки жовті, зібрані у щиткоподібну китицю. Плід округло-оберненояйцеподібний стручечок 2–3 мм у діаметрі. Цвіте у другій половині травня — у червні, плодоносить у червні– липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Зростає на території Чорноморського БЗ. Рекомендується культивувати у ботанічних садах і парках. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Медоносне, декоративне, протиерозійне.

Джерело: Екофлора України, 2007; Котов, 1953; Котов, 1979; Atlas Florae Europaeae, 1996; Ball, Dudley, 1993.