Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Бурачок голоніжковий Alyssum gymnopodum P.Smirn. (A. tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd. subsp. cretaceum Kotov, A. cretaceum (Kotov) Kotov)

Бурачок голоніжковий (Alyssum gymnopodum P.Smirn. (A. tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd. subsp. cretaceum Kotov, A. cretaceum (Kotov) Kotov)) Карта поширення Бурачок голоніжковий в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Східнопричорноморський дифузно поширений вид. В Україні — бас. Сіверського Дінця, ексклави по берегах р. Кринки, Кальміусу та Самари. Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції нечисленні (кілька десятків, рідше сотень особин) та нещільні (1–5 генеративних особин на 1 м2), іноді представлені поодинокими екземплярами.

Причини зміни чисельності: Порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, видобування крейди, випасання худоби.

Умови місцезростання: Сухі крейдяні (рідко вапнякові) відшарування. У складі томілярів (угруповання кл. Helianthemo-Thymetea) на початкових стадіях формування петрофітної рослинності. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна, біля самої основи здерев’яніла рослина (півкущик) з короткими висхідними неплідними та плодущими гонами, 15–30 см заввишки. Вся рослина сірувато повстиста. Листки оберненояйцеподібні, тупі. Квітки жовті, у китицях, зібраних по кілька на верхівках пагонів. Стручечки оберненояйцеподібні, на верхівці округлі, опуклі, 2–4 мм завдовжки, зі стовпчиком 0,5– 0,7 мм. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку та Червого списку МСОП. Охороняється у відділенні «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, НПП «Святі Гори», пам’ятці природи загальнодержавного значення «Балка Гірка», ботанічних заказниках місцевого значення «Верхньосамарський», «Крейдова рослинність біля села Кірове» та ін. Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушення умов місцезростань виду, терасування та заліснення схилів, розробка кар’єрів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Горєлова, Альо- хін, 1999; Донбас заповідний, 2003; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Остапко, 1990; Морозюк, 1971; Остапко, 2001; Рідкісні й зника- ючі рослини Луганської області, 2003; Тк