Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Бурачок Борзи Alyssum borzaeanum Nyár. (A. obtusifolium auct. non Steven ex DC., A. tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd. subsp. borzaeanum (Nyár.) Nyár., A. tenderiense Kotov)

Бурачок Борзи (Alyssum borzaeanum Nyár. (A. obtusifolium auct. non Steven ex DC., A. tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd. subsp. borzaeanum (Nyár.) Nyár., A. tenderiense Kotov)) Карта поширення Бурачок Борзи в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Причорноморський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна та Пд. Європа (Румунія, Греція, Болгарія); Передкавказзя. В Україні зростає в Причорномор’ї, Криму. Адм. регіони: Од, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції досить чисельні, але загальна їх кількість скорочується. Деякі популяцій уже втрачені.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування місць зростання внаслідок господарської діяльності, високе рекреаційне навантаження літоральної смуги Чорного моря; природні: стенотопність, знижена конкурентна спроможність виду.

Умови місцезростання: Відкриті розріджені ценози на сухих, бідних приморських пісках та черепашниках, кам’янисті відшарування з пониженою ценотичною конкуренцією кл. Festucetea vaginatae, порядок Alysso-Sedetalia. Геліофіт. Ксерофіт (псамофіт).

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Дрібний напівкущик 0,1–0,3 м заввишки, сіруватий від густого зірчастого опушення. Стебло висхідне, при основі звивисте, розгалужене; безрозеткове. Листки від округлолопаткоподібних (нижні) до широколанцетних (верхні), білоповстисті (на вегетативних пагонах) або густо опушені (на генеративних пагонах) зірчастими волосками. Квітки жовті, зібрані у щиткоподібні китиці. Плід серцеподібний стручечок 2,5 мм завдовжки. Цвіте у квітні–травні (червні), вдруге — у вересні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Додатку Бернської конвенції, охороняється на території Чорноморського БЗ, ряду загальнодержавних заказників Криму. Рекомендується культивувати у ботанічних садах і парках. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Медоносне, декоративне, ґрунтотвірне.

Джерело: Голубев, 1996; Голубев, Ена, Сазонов, 1999; Екоф- лора України, 2007; Ільїнська, 1987; Atlas Florae Europaeae, 1996; Ball, Dudley, 1993.