Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Агрестія щетиниста, аспіцилія щетиниста Agrestia hispida (Mereschk.) Hale & W.L. Culb. (=Aspicilia hispida Mereschk.)

Агрестія щетиниста, аспіцилія щетиниста (Agrestia hispida (Mereschk.) Hale & W.L. Culb. (=Aspicilia hispida Mereschk.)) Карта поширення Агрестія щетиниста, аспіцилія щетиниста в Україні

Таксономічна належність: Родина Мегаспорові — Megasporaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Один з видів кочівних пустельно-степових лишайників (за межами основного ареалу).

Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-Сх. Європа, Кавказ, Пд. Урал, Середня Азія, Пн. Америка. Кримський п-ів (околиці м. Сімферополя та Євпаторії, Нікітська яйла). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляються великі групи, спостерігається тенденція до зменшення.

Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, випасання овець.

Умови місцезростання: Глинисті, солонцюваті та кам’янисті ґрунти (пд. степи); гірські схили, яйли.

Загальна біоморфологічна характеристика: Слань завширшки до 2,5 см, кущиста, сірого або оливково-зеленувато-бурого кольору; слабко прикріплена чи зовсім не прикріплена до субстрату. Гілочки слані (діаметр біля основи 1–1,5 мм) округло-циліндричні або слабко сплющені, вигнуті, досить розгалужені. Біля верхівок вкорочені гілочки іноді утворюють пучки, на верхівці закінчуються кількома шипуватими виростами. Поверхня гілочок вкрита увігнутими, округлими або видовженими псевдоцифелами. Апотеції невідомі. Пікнідії чорнуваті, розташовані на верхівках коротких гілочок. Розмножується нестатевим шляхом (пікноконідіями та фрагментами слані).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду, створити заказники, контролювати стан популяцій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Определитель лишайников…, 1971; Копачевская, 1986; ЧКУ, 1996.