Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Горицвіт волзький Adonis wolgensis Steven ex DC. (Adonanthe wolgensis (Steven ex DC.) Chrtek et Slaviková; Chrysocyathus volgensis (Steven ex DC.) Holub)

Горицвіт волзький (Adonis wolgensis Steven ex DC. (Adonanthe wolgensis (Steven ex DC.) Chrtek et Slaviková; Chrysocyathus volgensis (Steven ex DC.) Holub)) Карта поширення Горицвіт волзький в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Євросибірський степовий вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює територію між 25º і 86º сх. д.: у його європейській частині простягається між 39º і 52º пн. ш., в азіатській між 48º і 55º пн. ш. На пд. від суцільного ареалу є ізольовані місцезнаходження: Закавказзя, пн.-сх. Туреччина. В Україні у степовій зоні, заходить у пд. частину Лівобережного Лісостепу. Адм. регіони: См, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції з декількох сотень особин, зрідка трапляються суцільні зарості на площі 5–10 га. Середня щільність 2–3 особини на 1 м2, максимальна — до 40 особин на 1 м2. За типом просторової структури популяції належать до ізольованих локальних, рідше до ізольованих лінійних, що є наслідком впливу антропогенних факторів.

Причини зміни чисельності: Розорювання степів, інтенсивний і неконтрольований випас худоби, заліснення степових схилів, заготівля на лікарську сировину, збирання.

Умови місцезростання: Приурочений до угруповань справжніх, чагарникових, петрофітних степів кл. FestucoBrometea. Іноді зростає на узліссях байрачних лісів (кл. Trifolio-Geranietea). Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10– 30 см заввишки, коротко опушена, з товстим косогоризонтальним коротким кореневищем. Стебло розчепірено галузисте. Стеблові листки пірчасто розсічені на лінійно-ланцетні частки. Квітки поодинокі, на кінцях пагонів, лимонно-жовтуваті з 12–20 листочками оцвітини (1,2–2 см діаметром). Плід багатогорішок. Цвіте в березні–квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Українському степовому, Луганському ПЗ, у НПП «Святі Гори», в РЛП — «Донецький кряж», «Клебан-Бик», Зуєвський та ін. і в ряді заказників та пам’яток природи. Необхідно організувати нові заповідні об’єкти та контролювати стан популяцій виду. Заборонено заготівлю рослин, терасування та заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Національному ім. М.М. Гришка, Донецькому і Криворізькому ботанічних садах НАН України.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративне.

Джерело: Байрак, Стецюк, 2005; Екофлора України, 2004; Ку- черевський, 2001; Маслова, Лесняк, Мельник, Пе- регрим, 2003; Остапко, 2001; Пошкурлат, 2000.