Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Аконіт Жакена Aconitum jacquinii Rchb. (A. anthora auct. non L.)

Аконіт Жакена (Aconitum jacquinii Rchb. (A. anthora auct. non L.)) Карта поширення Аконіт Жакена в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у високогір’ї Сх. Карпат. В Україні — Свидовець (г. Близниця), Чорногора (гг. Петрос, Ребра, Шпиці, Гутин-Томнатик) та Чивчин (гг. Чивчин, Гнєтєса, Великий Камінь). Адм. регіони: Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: Для популяцій характерні повночленні вікові спектри й щільність у межах 15–25 особин на 1 м2, проте розміри популяцій малі (переважно 10–15 м2) й кількість їх обмежена, тому є підстава вважати, що цьому виду загрожує знищення.

Причини зміни чисельності: Обмеженість сприятливих екотопів, вузька еколого-ценотична амплітуда.

Умови місцезростання: Субальпійський пояс на висоті 1500–1750 м н. р. м., на схилах переважно пд. експозиції, слабко задернованих ділянках, відслоненнях та осипищах, в асоціаціях Cystopteridetum fragilis, Festucetum pictae, Festucetum saxatilis (кл. Asplenietea trichomanis, Saliceta herbaceae, Elyno-Seslerietea). Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з парними дворічними веретеноподібними вертикальними підземними бульбами, з’єднаними горизонтальним столоном, з мичкуватою кореневою системою та прямостоячими поодинокими безрозетковими надземними пагонами 15–30(40) см заввишки. Стеблові листки на черешках 2–4 см завдовжки й з трійчасто-пальчастороздільними пластинками п’ятикутної форми, розсіченими на багато вузьколінійних кінцевих часток. Верхівкові суцвіття малоквіткові, майже головчасті. Квітки з блідожовтою оцвітиною, зигоморфні, з напівкулястим шоломом. Цвіте у липні, плодоносить у серпні. Розмноження виключно насінневе.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ та заказниках загальнодержавного значення. Доцільно встановити режим заповідності на Чивчині та моніторинг за популяціями виду на всіх гірських масивах. Заборонено збирання та заготівля рослин, порушення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне; отруйний.

Джерело: Зиман, 1997; Карпатські сторінки «Червоної книги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976.