Аконіт Бессера Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv. (~ A. lycoctonum aggr.)
|
Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Природоохоронний статус виду: Вразливий. Наукове значення: Подільський ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Гологори, Зх. Поділля (пд.), Покуття. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні малочисельні, представлені окремими особинами або невеликими групами. Структура популяцій невідома. Причини зміни чисельності: Антропогенне навантаження (вирубування лісів), слабке насіннєве відновлення. Умови місцезростання: Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини) у тінистих широколистяних дубово-грабових лісах за участю ясеня і явора (угруповання порядку Fagetalia sylvaticae кл. QuercoFagetea), зрідка серед густих чагарників (угруповання кл. Rhamno-Prunetea), іноді в затінених карстових воронках, а також на галявинах і узліссях. Мезофіт, карбонатофіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 100–150 см заввишки. Стебло прямостояче або полегле, як і листки опушене. Прикореневі листки великі, довгочерешкові, пальчасторозсічені, утворюють напіврозетку; верхні стеблові — менші, майже сидячі. Квітки бруднувато-білі, зібрані у верхівкові китиці, нерідко в нижній частині розгалужені. Шолом конічний, тупий, 12–17 мм завдовжки, у верхній частині 4–5 мм завширшки, носик спрямований донизу. Бокові і нижні чашолистки округлі, 4–6 мм в діаметрі, опушені. Пелюстки 11–15 мм завдовжки, з кільцеподібно вигнутою шпоркою. Тичинки голі, нитки тичинок від середини крилоподібно розширені. Плід з 3–5 багатонасінних опушених листянок. Цвіте у червні–серпні; плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням, яке проростає протягом квітня — першої половини травня. Проростки розвиваються повільно, рослина зацвітає лише на 5–6 році. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідне створення заказників (на схилах правого берега р. Мурафа між с. Бандишівка та с. Грушка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл., на схилах р. Тарнава між сс. Сурженці, Княжполь, Гоцули КамянецьПодільського р-ну Хмельницької обл). Охороняють в заказниках «Княжпільський» і «Совий яр» Кам’янець-Подільського р-ну та «Кошарнинський» Городоцького р-ну Хмельницької обл., а також в ландшафтних заказниках «Бабинська стінка», «Василівський яр» та на території пам’ятки природи «Шишкові горби» Чернівецької обл. Заборонено викопування, зривання квітів, гербаризація, порушення місцезростань. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кам’янець-Подільському ботанічному саду. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, отруйна. Джерело: Екофлора України, 2004; Заверуха, 1985; Собко, 2005; ЧКУ, 1996. |