Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Аконіт Бессера Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv. (~ A. lycoctonum aggr.)

Аконіт Бессера (Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv. (~ A. lycoctonum aggr.)) Карта поширення Аконіт Бессера в Україні

Таксономічна належність: Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Подільський ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Гологори, Зх. Поділля (пд.), Покуття. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні малочисельні, представлені окремими особинами або невеликими групами. Структура популяцій невідома.

Причини зміни чисельності: Антропогенне навантаження (вирубування лісів), слабке насіннєве відновлення.

Умови місцезростання: Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини) у тінистих широколистяних дубово-грабових лісах за участю ясеня і явора (угруповання порядку Fagetalia sylvaticae кл. QuercoFagetea), зрідка серед густих чагарників (угруповання кл. Rhamno-Prunetea), іноді в затінених карстових воронках, а також на галявинах і узліссях. Мезофіт, карбонатофіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 100–150 см заввишки. Стебло прямостояче або полегле, як і листки опушене. Прикореневі листки великі, довгочерешкові, пальчасторозсічені, утворюють напіврозетку; верхні стеблові — менші, майже сидячі. Квітки бруднувато-білі, зібрані у верхівкові китиці, нерідко в нижній частині розгалужені. Шолом конічний, тупий, 12–17 мм завдовжки, у верхній частині 4–5 мм завширшки, носик спрямований донизу. Бокові і нижні чашолистки округлі, 4–6 мм в діаметрі, опушені. Пелюстки 11–15 мм завдовжки, з кільцеподібно вигнутою шпоркою. Тичинки голі, нитки тичинок від середини крилоподібно розширені. Плід з 3–5 багатонасінних опушених листянок. Цвіте у червні–серпні; плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням, яке проростає протягом квітня — першої половини травня. Проростки розвиваються повільно, рослина зацвітає лише на 5–6 році.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідне створення заказників (на схилах правого берега р. Мурафа між с. Бандишівка та с. Грушка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл., на схилах р. Тарнава між сс. Сурженці, Княжполь, Гоцули КамянецьПодільського р-ну Хмельницької обл). Охороняють в заказниках «Княжпільський» і «Совий яр» Кам’янець-Подільського р-ну та «Кошарнинський» Городоцького р-ну Хмельницької обл., а також в ландшафтних заказниках «Бабинська стінка», «Василівський яр» та на території пам’ятки природи «Шишкові горби» Чернівецької обл. Заборонено викопування, зривання квітів, гербаризація, порушення місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кам’янець-Подільському ботанічному саду.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, отруйна.

Джерело: Екофлора України, 2004; Заверуха, 1985; Собко, 2005; ЧКУ, 1996.