Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Осетроподібні (Acipenseriformes), родина — Осетрові (Acipenseridae). Один з 17-ти видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зниклий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Басейни Чорного, Азовського, Каспійського і Аральського морів. В Україні зустрічався в Чорному морі біля узбережжя Кримського пів-ва (мас. Кара-Даг, Каркінітська затока) та в морських водах поблизу гирлових ділянок Дніпра, Дністра і Дунаю.

Чисельність і причини її зміни: У першій половині ХХ ст. зустрічався поодинці, з 1960-х pр. в уловах не траплявся. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води; надмірний вилов.

Особливості біології та наукове значення: Прохідна придонна риба, постійно живе у морі, заходить у річки на нерест. В морі тримається переважно на мулистих ґрунтах, в річках — на глибоких ділянках з чистою проточною водою і піщаним або піщаногальковим дном. У морі мешкає поодинці або невеликими групами, в період розмноження утворює помітні скупчення. Самці стають статевозрілими у віці 6–9 років при довжині понад 90 см, самки в 12–14 років при довжині понад 110 см. Нерест з кінця квітня до кінця травня при температурі води 10–15°С, на ділянках річок із швидкою течією і твердим, гальковим або піщаним ґрунтом. Плодючість коливається від 200 тисяч до 1 млн 290 тис. ікринок. Ікра донна, клейка. Після нересту плідники і молодь скочуються в море, частина молоді може затримуватися в річці на кілька місяців чи років. Молодь живиться дрібними ракоподібними, личинками комах, червами та іншими безхребетними дна, дорослі риби споживають крупніших за розмірами мешканців донної фауни і дрібну рибу.

Морфологічні ознаки: Тіло довге, веретеноподібне, досить високе і масивне. Рот у вигляді поперечної щілини, нижня губа посередині суцільна, не перервана. Перша спинна жучка найбільша, між рядами жучок відсутні кісткові платівки. Найбільша довжина понад 2 м, маса — понад 40–70 кг (частіше траплялися особини масою 8–10 кг), тривалість життя понад 30 років. Верхня третина тіла темносіра, іноді майже чорна, з темно-блакитним чи бурим вилиском, боки світло-сірі, черево молочно- чи брудно-біле.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Для відтворення виду потрібні нормалізація екологічного стану водойм, створення умов для природного нересту та реакліматизація. Занесений до ЧКУ (1994), МСОП та до Європейського червоного списку.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Можливе. Біотехніка розведення осетрових випробувана на рр. Волзі, Доні, Кубані, Дніпрі.

Господарське та комерційне значення: Цінний об’єт промислу, значення якого через зниканення в наших водах втрачено.