Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Деревій голий Achillea glaberrima Klokov

Деревій голий (Achillea glaberrima Klokov) Карта поширення Деревій голий в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Локальний ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Приазовська височина. Поширений тільки у межах відділення «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ. Адм. регіон: Дц.

Чисельність та структура популяцій: Єдина популяція нараховує 8–9 млн особин, чисельність стабільна, щільність в середньому 35 особин на 1 м2. Віковий спектр популяції бімодальний з максимумами на віргінільній та середньовіковій генеративних стадіях, характеризується значною варіабельністю.

Причини зміни чисельності: В умовах заповідного режиму чисельність виду стабільна.

Умови місцезростання: Гранітні скелі та розщелини, на площинках з щебенистим ґрунтом площею від кількох дм2 до 2 м2. Росте поодинці, моновидовими групами або з домішкою кількох видів в угрупованнях, що відносяться до кл. SedoScleranthetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з коротким кореневищем та висхідними або прямостоячими часто розгалуженими пагонами 20–40 см заввишки. Листки пірчастороздільні, у верхній частині стебла зубчасті. Кошики зібрані у верхівкові складні щиткоподібні суцвіття. Квітки яскраво-жовті, язичкові дуже варіють за кількістю у кошику, розміром, формою. Рослина позбавлена опушення на стеблах, листках, обгортках. Цвіте у червні–серпні, плодоносить у липні– вересні. Розмножується насінням (дає рясний самосів).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Європейського червоного списку та Червоного списку МСОП. Охороняється у відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ. Рекомендується контролювати стан популяції, вирощувати у ботанічних садах, залучити до селекції декоративних форм. Заборонено збирання, гербаризацію, заготівлю, порушення умов місцезростань виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України, Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, Ботанічному саду ім. О.Ф. Фоміна.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Флора УРСР, 1962; Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Остапко, 1990; Определитель высших растений Украины, 1987; Остапко, 2005; Тысячелистники, 1984; ЧКУ, 1996; Шакула, 2007.